Фінансові активи у системі фінансових правовідносин

Abstract

У статі розглянутофінансові активи у системі фінансових правовідносин з позиції чинного законодавства та нормативних актів Європейського Союзу. Об’єктом дослідження є сукупність суспільних відносин щодо фінансових активів. Мета статі полягає у виробленні науково обґрунтованих висновків про фінансові правовідносини, пов’язані з використанням фінансових активів у господарському обороті. У роботі використовуються діалектичний, логічний, системний, аналізу та синтезу, формально-юридичний, порівняльно-правовий та інші методи наукового пізнання. Встановлено, що фінансові активи підприємства, установи, організації є окремою групою активів, наданих грошовими коштами або іншими, переважно нематеріальними благами, що містять грошові вимоги, які мають грошову оцінку та здатні приносити економічну вигоду державі у процесі утворення, розподілу та використання фондів грошових коштів (державних і недержавних), спрямованих на рішення суспільних завдань. Фінансовий актив є міжгалузевою категорією. З матеріальної точки зору фінансовий актив характеризується як фонд коштів господарюючого суб’єкта, з фінансово-правової позиції фінансовий актив є джерелом доходів бюджету, який у процесі оподаткування пов’язує фонд коштів господарюючого суб’єкта з публічними грошовими фондами. Фінансові активи з метою податково-правового регулювання можуть бути представлені як майно та майнові права. До фінансових активів відносяться готівкові та безготівкові кошти, документарні та бездокументарні цінні папери, цифрова валюта, пайові інструменти, цифрові фінансові активи (включаючи гібридні права), права вимоги, що випливають з різних підстав, дебіторська заборгованість. Указано, що суб’єкти господарювання, які ведуть підприємницьку діяльність, наділені правом самостійно здійснювати фінансову діяльність, після сплати податків і обов’язкових платежів розпоряджатися прибутком, що залишився. Розуміння правової природи та змісту фінансових активів дозволяє систематизувати підходи щодо місця в системі фінансових правових відносинах і використання цих ресурсів у господарській діяльності.

The article examines financial assets in the system of financial legal relations from the point of view of current legislation and regulatory acts of the European Union. The object of the study is a set of social relations regarding financial assets. The purpose of the article is to develop scientifically based conclusions about financial legal relations related to the use of financial assets in economic turnover. The work uses dialectical, logical, systematic, analysis and synthesis, formal-legal, comparative-legal and other methods of scientific knowledge. It has been established that the financial assets of an enterprise, institution, organization are a separate group of assets provided in cash or other, mostly intangible goods, containing monetary claims, which have a monetary value and are capable of bringing economic benefits to the state in the process of formation, distribution and use of cash funds (state and non-state) aimed at solving social problems. A financial asset is a cross-industry category. From a material point of view, a financial asset is characterized as a fund of funds of a business entity, from a financial and legal point of view, a financial asset is a source of budget revenues, which in the process of taxation connects the fund of funds of a business entity with public monetary funds. Financial assets for the purposes of tax and legal regulation can be presented as property and property rights. Financial assets include cash and non-cash funds, documentary and non-documentary securities, digital currency, equity instruments, digital financial assets (including hybrid rights), claims arising from various grounds, receivables. It is indicated that business entities conducting business activities are entitled to independently carry out financial activities, after paying taxes and mandatory payments, to dispose of the remaining profit. Understanding the legal nature and content of financial assets allows systematizing approaches regarding the place in the system of financial legal relations and the use of these resources in economic activity.