Essence and directions of humanitarian foreign policy

Abstract

The aim of this article is to examine the problems of the humanitarian policy of the state, in particular, the growing role of humanitarian elements in the foreign policy of the state. It is noted that humanitarian foreign policy is distinguished by its specific features and tools. The humanitarian aspect of the state’s foreign policy has always been understood as a set of actions aimed at protecting human rights, related donations, programs, declarations, etc. The methodological basis of the study was the principles of a systematic and comparative analysis, with the help of which the interconnections of political, cultural and humanitarian factors of foreign policy are examined. In accordance with the objectives and the purpose of the study, the article also uses the methods of historical and chronological analysis, which allowed us to consider the history of the transformation of strategies and forms of the country’s foreign humanitarian policy. For the first time, in general, humanitarian foreign policy is seen as an important component in the total amount of state foreign policy. At the same time, the article discusses the characteristic features of the humanitarian foreign policy of the state. It is also noted that the state uses certain tools in carrying out humanitarian foreign policy. Explaining the nature of the humanitarian foreign policy of the state, the article notes that we are talking about activities aimed at ensuring human rights in the field of culture, science and education. Further, the article discusses the trends in humanitarian foreign policy. In the conclusion, the author comes to the conclusion that the bodies of diplomatic services always oppose the prevalence of violent methods in the countries of presence. Note that along with actions aimed at providing humanitarian assistance and support, states can take serious steps to protect their national interests. This aspect of politics is an important component of humanitarian foreign policy of states. It is necessary to pay attention to the fact that the vast majority of the processes mentioned above differed in a competitive environment. It was no coincidence that in many cases, scholars of world history described the period in question as an era of war.

Мета цієї статті – розгляд проблем гуманітарної політики держави, зокрема зростаючої ролі гуманітарних елементів у зовнішній політиці держави. Відзначається, що гуманітарна зовнішня політика відрізняється своїми певними особливостями та інструментами. Під гуманітарним аспектом зовнішньої політики держави завжди розумівся комплекс дій, спрямованих на захист прав людини, відповідних пожертвувань, програм, декларацій і т.д. Методологічну основу дослідження склали принципи системного і порівняльного аналізу, за допомогою яких розглянуто взаємозв’язок політичних і культурно-гуманітарних чинників зовнішньої політики. У відповідності з поставленими завданнями і метою дослідження у статті також використовуються методи історичного та хронологічного аналізу, які дозволили розглянути історію трансформації стратегій і форм зовнішньої гуманітарної політики країни. Уперше гуманітарна зовнішня політика розглядається як важлива складова частина в загальній сумі зовнішньої політики держави. Водночас у статті розглядаються характерні риси гуманітарної зовнішньої політики держави. Також зазначається, що держава використовує певні інструменти під час проведення гуманітарної зовнішньої політики. Пояснюючи природу гуманітарної зовнішньої політики держави, у статті зазначаємо, що мова йде про діяльність, спрямовану на забезпечення прав людини у сфері культури, науки і освіти. Розглядаються тенденції гуманітарної зовнішньої політики. Автор, посилаючись на багаторічний історичний досвід, зазначає, що міць держави оцінюється не тільки її економічним, науково-технічним і військовим потенціалом, але і її дипломатичною майстерністю. У висновку автор приходить до висновку, що органи дипломатичних служб завжди виступають проти переважання насильницьких методів у країнах присутності. Відзначимо, що поряд із діями, спрямованими на надання гуманітарної допомоги та підтримки, держави можуть робити серйозні кроки щодо захисту своїх національних інтересів. Цей аспект політики становить важливий компонент гуманітарної зовнішньої політики держав. Необхідно звертати увагу на те, що переважна більшість процесів, зазначених вище, відрізнялися конкурентним середовищем. Невипадково в багатьох випадках дослідники світової історії описували розглянутий період як епоху воєн.