Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/68763
Назва: | Курдське питання на Близькому Сході у ХХІ ст. |
Інші назви: | Kurdish issues in the Middle East in the 21st century |
Автори: | Пашкевич, М. С. Пашков, В. О. Міщенко, В. С. |
Ключові слова: | Курдистан, курдський рух, курдська державність, автономія, національна меншина, політичні партії, Kurdistan, Kurdish movement, Kurdish statehood, autonomy, national minority, political parties |
Дата публікації: | 2020 |
Видавництво: | Видавничий дім "Гельветика" |
Бібліографічний опис: | Пашкевич, М. С. Курдське питання на Близькому Сході у ХХІ ст. / М. С. Пашкевич, В. О. Пашков, В. С. Міщенко // Регіональні студії / редкол.: М. М. Палінчак (голов. ред.), Ю. О. Остапець, В. М. Бокоч та ін. – Ужгород : Видавничий дім "Гельветика", – 2020. – Вип. 20. – С. 173–178. – Бібліогр.: с. 178 (12 назв); рез. укр., англ. URL http://regionalstudies.uzhnu.uz.ua/archive/20/30.pdf |
Серія/номер: | Регіональні студії; |
Короткий огляд (реферат): | У статті проаналізовано суспільно-політичне становище курдських земель у чотирьох країнах Близького Сходу:
Туреччині, Іраку, Ірані та Сирії, а також можливості курдської державності в середньостроковій перспективі.
Виявлено, що на початку ХХІ ст. землі, заселені курдами, суттєво відрізнялися за рівнем політичного розвитку.
Найбільш сприятливі умови для курдського руху склались у повоєнному Іраку, де курдські території на півночі країни з 1992 р. де-факто отримали автономію, закріплену конституційно у 2005 р. Іракський Курдистан на сучасному
етапі став центром консолідації курдських сил. Однак при цьому зберігаються напружені відносини із центральним
урядом Іраку та сусіднім Іраном, які не зацікавлені в курдській автономії.
Інший осередок курдської державності на початку ХХІ ст. виник у Сирії, охопленій тривалою громадянською
війною. У 2012 р. курдські політичні партії проголосили створення перехідної цивільної адміністрації, яка контролює
сім провінцій на сході та півночі країни. Позиції цієї фактичної автономії крихкі, а перспективи невизначені, оскільки
проти неї виступають як Туреччина, так і режим Б. Асада, однак за певних політичних умов курдський рух Сирії
може претендувати на її збереження.
Найважчий стан для політичного та культурного розвитку курдів сьогодні склався в Туреччині, де курди становлять до 20% населення. Анкара тривалий час проводить агресивну політику щодо курдів, заперечуючи їх
національну окремішність, придушуючи курдський рух. Робітнича партія Курдистану як провідна курдська партія
Туреччини визнана на офіційному рівні, заборонена та визнана терористичною, а культурні потреби курдської меншини ігноруються.
В Ірані курдські території є економічно слаборозвиненими, а курдська меншина не відіграє помітної ролі в політичному житті країни. Тегеран, як і сусідні країни, не зацікавлений у курдській державності.
Сьогодні створення незалежного Курдистану в його етнічних кордонах навряд чи можливе. Разом із тим на даний
момент боротьба курдів націлена на самовизначення ареалів проживання у формі автономій. За сприятливих умов
курди можуть розраховують на створення чотирьох автономних регіонів. Однак у випадку Туреччини, Ірану позитивне розв’язання курдського питання потребуватиме значного послаблення цих держав. Сьогодні курдський рух
концентрується на утриманні контролю над сирійським Курдистаном. The article analyzes the socio-political situation of Kurdish lands in four countries in the Middle East – Turkey, Iraq, Iran and Syria, as well as the prospects for Kurdish statehood in the medium term. It is revealed that at the beginning of the 21st century. lands inhabited by Kurds differ significantly in terms of political development. The most favorable conditions for the Kurdish movement were in post-war Iraq, where Kurdish territories in the north of the country since 1992 have de facto gained autonomy, constitutionally enshrined in 2005. Iraqi Kurdistan has at present become the center of consolidation of the Kurdish forces. However, tensions remain with Iraq’s central government and neighboring Iran, which are not interested in Kurdish autonomy. Another focus of Kurdish statehood originated in Syria, engulfed in a protracted civil war. In 2012, Kurdish political parties declared the creation of a transitional civilian administration that controls seven provinces in the east and north of the country. The positions of this de facto autonomy are fragile and the prospects are uncertain, as both Turkey and B. Assad’s regime oppose it, but under certain political conditions, the Kurdish movement of Syria may claim its preservation. The most serious situation for the political and cultural development of the Kurds today is Turkey, where Kurds make up 20% of the population. Ankara has long pursued an aggressive policy against the Kurds, denying their national identity, suppressing the Kurdish movement. The Kurdistan Workers’ Party, as Turkey's leading Kurdish party, is officially banned and recognized as terrorist, and the cultural needs of the Kurdish minority are ignored. In Iran, the Kurdish territories are economically underdeveloped, and the Kurdish minority does not play a prominent role in the political life of the country. Tehran, like its neighboring countries, is not interested in Kurdish statehood. Today, establishing an independent Kurdistan within its ethnic borders is hardly possible. However, at the moment, the Kurds' struggle is aimed at self-determination of habitats in the form of autonomy. Under favorable conditions, the Kurds can count on the creation of four autonomous regions. However, in the case of Turkey, a positive solution to the Kurdish issue will require a significant weakening of these countries. Today, the Kurdish movement is concentrating on maintaining control of Syrian Kurdistan. |
Тип: | Text |
Тип публікації: | Стаття |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/68763 |
ISSN: | 2663-6115 |
Розташовується у зібраннях: | Регіональні студії №20 2020 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
КУРДСЬКЕ ПИТАННЯ НА БЛИЗЬКОМУ СХОДІ У ХХІ СТ..pdf | 386.91 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.