Теоретико-методологічний аналіз впливу соціальних мереж на формування політичної поведінки в сучасному суспільстві (на прикладі Facebook, Twitter, Іnstagram, WhatsApp)

Abstract

У статті досліджено вплив соціальних мереж Facebook, Twitter, Instagram і WhatsApp на формування політичної й суспільної думки у ХХІ столітті. Означено, що з глобалізацією інтернет-простору й поступової імплементації в кіберпростір політичного життя, індивіди, як ніколи раніше, зазнають психологічного впливу, який здійснюють суб’єкти політики за допомогою онлайн та оффлайн технологій. Визначено, що поведінка сучасного користувача інтернету зазнала суттєвої трансформації. Перенасиченість знаками та інформативним потоком соціальних мереж змінила первинне призначення інтернету: замість того, щоб бути джерелом надійної й перевіреної інформації, кіберпростір переповнений маніпулятивною політичною пропагандою, що робить користувача більш агресивним, невизначеним і нездатним до критичного аналізу отриманої інформації. Доведено, що соціальні мережі не лише транслюють індивіду певні образи, знаки, коди, маніпулятивну інформацію, а й можуть змінювати ціннісну систему, політичну поведінку й навіть перешкоджати розвитку демократичних інституцій. Визначено, що практично кожна країна в особі політичних лідерів, урядових організацій чи суб’єктів політики активно користується послугами організацій, котрі на офіційному й професійному рівнях здійснюють інформаційну пропаганду. Акцентовано, що активне використання ботів, фейкових акаунтів, проплачених сторінок у соціальних мережах задля формування «вигідної» політичної поведінки становить загрозу для демократії, проте для її ж таки ефективного функціонування світовій спільноті необхідний вільний доступ до якісної інформації, а отже, інформаційне середовище, сформоване на принципах доступності, достовірності, якості й безпеки. Набула подальшого розвитку необхідність ґрунтовного аналізу, дискусій і конструктивного діалогу з насамперед власниками соціальних мереж задля зменшення негативного впливу інтернет-пропаганди на політичну поведінку сучасного користувача.

The article researches into the impact that social media networks such as Facebook, Twitter, Telegram, Instagram, and WhatsApp have on shaping political and public opinion in the XXI century. It is stated that with the globalization of the Internet and gradual implementation of political life into cyberspace, individuals are more than ever subjected to psychological impact which political subjects exert using online and offline technologies. The behavior of the contemporary Internet user is believed to have transformed considerably. With social media networks being oversaturated with signs and information flow the initial purpose of the Internet has changed: instead of being the source of reliable and verified information, cyberspace is glutted with manipulative political propaganda, which makes users more aggressive, uncertain, and unable to analyze critically the information received. The article proves that social media networks do not only broadcast certain images, signs, codes, and manipulative information to individuals, but can also change their value system, political behavior and even hinder the development of democratic institutions. It is claimed that virtually every country represented by its political leaders, governmental institutions, or political subjects actively utilize the services of organizations which officially and professionally carry out information propaganda. It is stressed that active use of bots, fake accounts, and paid-for pages in social media networks for shaping the ‘advantageous’ political behavior threatens the democracy; however, to ensure it functions effectively, the world community needs free access to high quality information, that is to say, it needs information environment based on the principles of accessibility, reliability, quality, and safety. The article further stipulates the need to carry an in-depth analysis, discussion and constructive dialogue with the owners of social media networks, in the first place, in order to reduce the negative impact of online propaganda on the political behavior of modern users.