Інституціалізація політичних партій і партійних систем: категоріальний апарат та методологія дослідження

Abstract

У статті схарактеризовано методологію дослідження процесів інституціалізації політичних партій і партійних систем. Розмежовано такі поняття, як політична і правова інституціалізація політичних партій і партійних систем. Констатовано, що політична і правова інституціалізації – це різні форми одного процесу. Вказано основні напрями правової регламентації діяльності політичних партій: 1) визначення місця та ролі політичних партій у суспільстві та державі; 2) порядок створення та розпуску політичних партій; 3) забезпечення ефективної участі у виборчих процесах; 4) фінансування політичних партій. Акцентовано на необхідності розрізняти інституціалізацію партій та інституціалізацію партійних систем. Перший процес створює базу, з якої розпочинається другий, але в другому важливу роль відіграє інституціалізація інтеракцій між партіями. Підкреслено, що інституціалізація партійної системи – це процес, за допомогою якого моделі міжпартійної конкуренції і взаємодії стають звичайним, повсякденним, передбачуваним явищем, стабільним у часі. Виокремлено і охарактеризовано основні критерії інституціалізації політичних партій і партійних систем До критеріїв інституціалізації політичних партій віднесено: 1) електоральну участь (характер, частота); 2) низький рівень виборчої волатильності (нестійкість, мінливість партійних уподобань виборців); 3) сприйняття виборів як легітимного способу зміни влади, наявність вільних і конкурентних виборів, в яких політичні партії беруть активну участь; 4) укоріненість партії в суспільстві (вік, соціальне коріння); 6) відносний рівень автономії. До критеріїв інституціалізації партійних систем віднесено такі: високий ступінь довіри громадян до політичних партій; стабільну міжпартійну конкуренцію; низький рівень волатильності; адаптивність партійної системи; наявність політичних партій на регіональному рівні. Обґрунтовано використання емпіричних методів для вивчення процесу інституціалізації партійних систем (індекси ефективного числа партій, волатильності, націоналізації партійної системи).

The article describes the methodology of research the processes of political parties and party systems institutionalization. Such concepts as political and legal institutionalization of political parties and party systems are distinguished. It has been proved that political and legal institutionalization are different forms of one and the same process. The main directions of legal regulation of the activities of political parties have been specified as well: 1) determining the place and role of political parties in society and the state; 2) the order of creation and dissolution of political parties; 3) ensuring the effective participation in electoral processes; 4) financing political parties. Emphasis has been placed on the need to distinguish between the institutionalization of parties and the institutionalization of party systems. The first process is forming the basis, initiating the beginning of the second one. Within the limits of the second process, the institutionalization of the interactions between parties plays an important role. It is emphasized that the institutionalization of the party system is the process by which models of inter-party competition and interaction become commonplace, everyday, predictable, and stable over time. The basic criteria for the institutionalization of political parties and party systems have been distinguished and characterized. The criteria for the institutionalization of political parties include: 1) electoral participation (nature, frequency); 2) low level of electoral volatility (volatility of party preferences of voters); 3) the perception of elections as a legitimate way of changing the power, the availability of free and competitive elections in which political parties are actively involved; 4) the rootedness of the party in society (age, social roots); 6) relative level of autonomy. The criteria for the institutionalization of party systems include: a high degree of public confidence in political parties; stable inter-party competition; low volatility; adaptability of the party system; the presence of political parties at the regional level. The usage of empirical methods for studying the process of institutionalization of party systems (indices of effective number of parties, volatility, nationalization of party system) is substantiated.