Політика Віктора Орбана щодо консолідації влади в Угорщині за період 2010–2018 років

Abstract

У статті йдеться про політику угорського Прем’єр-міністра Віктора Орбана у період між 2010 та 2018 роками, яка характеризувалася зміною політичної системи в Угорщині, що існувала в посткомуністичний період, яку угорські політологи назвали «режим Орбана» через згортання демократичних принципів та посилення авторитарних методів уряду при владі, тому нинішня система влади Угорщини регулярно отримує критику з боку офіційного Брюсселя. Основною причиною зміни політичної системи посттоталітарного періоду Угорщини угорські політологи називають період правління соціалістів із 2002 до 2010 року, що створило передумови для отримання консервативною коаліцією ФІДЕС (Угорським громадянським союзом та Християнсько-демократичною народною партією) конституційної більшості у квітні 2010 року на виборах до Державних зборів Угорщини. Після перемоги ФІДЕС та обрання главою уряду Віктора Орбана відбулася докорінна зміна Конституції Угорщини. Зокрема, було змінено назву держави, кількісний склад парламенту, виборче законодавство та принципи отримання громадянства. Одними із особливостей сучасного політичного курсу угорського уряду стали неоднозначні дії, спрямовані на згортання демократичних принципів у країні. Так, світова демократична спільнота закидає В. Орбану та прихильним до нього політичним силам проведення поступової політики авторитаризації, апогеєм чого стала заява угорського Прем’єр-міністра про те, що Угорщина не буде більше дотримуватися ідей ліберальної демократії, а будуватиме своє майбутнє на основі національних інтересів. Головним пріоритетом своєї зовнішньої політики уряд В. Орбана визначив підтримку закордонної діаспори. Зокрема, протягом 2010–2018 років офіційним Будапештом була створена розгалужена система державних органів управління, які сприяють використанню діаспори як інструмента в реалізації зовнішньої та внутрішньополітичної стратегії держави. Водночас політика Орбана сприяла пошуку виходу з політичної кризи в Угорщині та підвищенню добробуту населення, що створило передумови для зростання популярності методів управління угорського Глави Уряду в ЄС серед партій консервативного та популістського спрямування.

This article discusses the policies of the Hungarian prime minister Viktor Orban in the period between 2010 and 2018, which was characterized by a change of the political system in Hungary, that existed in post-communist period which the Hungarian political scientist call “regime Orban” – coagulation democratic principles and strengthening of authoritarian methods of government in power, therefore, the current hungarian power system regularly gets criticism from the part of the official Brussels. The main reason for the change in the political system of the post-totalitarian period of Hungary, Hungarian political scientists call the period of socialist rule from 2002 to 2010, created the prerequisites for the conservative coalition FIDESZ – Hungarian Civil Union and the Christian Democratic People’s Party, the April 2010 constitutional majority in the State elections meeting of Hungary. After the victory of the FIDESZ party and the election of the head of the government of Viktor Orban, a radical change of the Hungarian Constitution took place, in particular the name of the state, the composition of the parliament, the electoral legislation and the principles of citizenship were changed. One of the features of the Hungarian government’s current policy course has been the ambiguous actions to curb democratic principles in the country. Thus, the world democratic community is blaming V. Orban and his political forces for pursuing a gradual authoritarian policy, which is the apogee of the Hungarian Prime Minister’s statement that Hungary will no longer adhere to the ideas of liberal democracy, but will build its future on the basis of national interests. The government of V. Orban defined the support of the foreign diaspora as the main priority of its foreign policy. In particular, during 2010 to 2018, the official Budapest created an extensive system of state governing bodies that facilitate the use of the diaspora as a tool in the implementation of the state’s external and internal political strategy. At the same time, Orban’s policies contributed to find an exit grom the Hungary political crisis and increased welfare that created background to the increasing the popularity in EU among the parties conservative and populist character methods of the board of Hungarian head of goverment.