Особливості реалізації державної освітньої політики в Республіці Польща (1989–2003 рр.)

Abstract

Зв’язок освітньої і соціальної політики виявляється, зокрема, в таких аспектах, як проблеми зайнятості, демографії, подолання соціальної нерівності, покращення умов і рівня життя населення. Основна мета освітньої політики полягає у підвищенні якості освіти. З огляду на це важливим є проведення освітніх реформ на основі міжнародного досвіду. Вони постають необхідною передумовою для забезпечення ефективного функціонування соціальної, політичної та економічної системи. Одним із визначальних чинників соціального, економічного та цивілізаційного розвитку держави є освіта. Отже, система національної освіти перебуває в центрі уваги політичних партій, які нерідко відводять освітнім проблемам окреме місце в своїх програмах. Таким чином, освіта стала складовою частиною державної політики, що зумовило її залежність і від політичних змін. У статті аналізуються особливості реалізації державної освітньої політики в Республіці Польща впродовж 1989–2003 рр. Як показав аналіз, реформа системи освіти не була належним чином підготовлена центральною владою, оскільки цілу низку положень розроблено без урахування наявних реалій в ґмінах. Серед негативних чинників були такі: а) периферійне розташування; б) несприятлива структура економіки з домінуванням сільського господарства; в) відсутність розвиненої інфраструктури; г) низький рівень освіти та професійної кваліфікації населення. З поступовою децентралізацією влади місцеві органи влади на всіх рівнях стали новими учасниками ринкових процесів. Реалізуючи власну політику територіального розвитку (місцевого, субрегіонального, регіонального), місцеве самоврядування отримало можливість істотно впливати на структуру, темпи та напрями змін у своїх економічних структурах, зокрема й у галузі освіти.

The relationship between education and social policy is evident in aspects such as employment problems, demographics, overcoming social inequality, improving living conditions and living standards. The main objective of education policy is to improve the quality of education. In this regard, it is important to carry out educational reforms based on international experience. They are a necessary prerequisite for the effective functioning of the social, political and economic system. Education is one of the defining factors in the social, economic and civilizational development of a state. For that reason, the system of national education is at the centre of attention of political parties, which often give educational issues a special place in their programmes. Thus, education has become an integral part of state policy, which has determined its dependence on political change. The article attempts to analyze the peculiarities of the implementation of the state educational policy in the Republic of Poland during 1989 to 2003. The analysis showed that the reform of the education system was not properly prepared by the central government, since a number of provisions were developed without taking into account existing realities in the gminas as the principal unit of the administrative division of Poland. Among the negative factors, in particular were a) peripheral location; b) unfavourable structure of economy dominated by agriculture; c) lack of developed infrastructure; d) low level of education and professional qualification of the population. With the gradual decentralization of the State power, local authorities at all levels have become new entrants to market processes. By implementing its own territorial development policy (local, subregional, regional), local self-government has been able to significantly influence the structure, pace and direction of change in its economic structures, in particular in the field of education.