Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/68801
Название: Foreign policy alignment of the Western Balkan countries with the EU’s Russia policy since the annexation of Crimea
Другие названия: Узгодження зовнішньої політики країн Західних Балкан із політикою ЄС щодо Росії після анексії Криму
Авторы: Hleba, O. I.
Ключевые слова: Western Balkans, EU, CFSP, foreign policy alignment, Russia, sanctions, Crimea, Ukraine, Західні Балкани, ЄС, СЗБП, узгодження зовнішньої політики, Росія, санкції, Крим, Україна
Дата публикации: 2019
Издательство: Видавничий дім "Гельветика"
Библиографическое описание: Hleba, O. I. Foreign policy alignment of the Western Balkan countries with the EU’s Russia policy since the annexation of Crimea / O. I. Hleba // Регіональні студії / редкол.: М. М. Палінчак (голов. ред.), Ю. О. Остапець, В. М Бокоч та ін. – Ужгород : Видавничий дім "Гельветика", – 2019. – Вип. 18. – С. 85–93. – Бібліогр.: с. 92–93 (20 назв); рез. укр., англ. URL http://regionalstudies.uzhnu.uz.ua/archive/18/16.pdf
Серия/номер: Регіональні студії;
Краткий осмотр (реферат): The article evaluates the foreign policy alignment of the Western Balkan (WB) countries with the Common Foreign and Security Policy (CFSP) of the European Union (EU) under Chapter 31 of the acquis communautaire within the accession process. The EU’s policy towards Russia since the latter’s annexation of Crimea is chosen as a case study due to some WB countries’ close ties with Russia, which resulted in the situation whereby they have been confronted with an onerous dilemma of compromising their far-reaching relations with Russia for the compliance with EU accession conditionality in the area of foreign policy. The aim of the present article is to assess to what extent the Western Balkan countries have aligned their foreign policy with the EU’s Russia policy since the annexation of Crimea. The alignment is analysed through the endorsement of relevant EU declarations, the imposition of sanctions against Russia and the votes in the United Nations General Assembly on pertinent resolutions. The study demonstrates that while Montenegro and Albania have fully aligned their foreign policy with the EU’s policy towards Russia, including the imposition of sanctions, other Western Balkan countries did not introduce sanctions and aligned with some EU declarations (North Macedonia and Bosnia and Herzegovina) or none (Serbia). As far as the five resolutions that have been adopted by the UN General Assembly are concerned, Montenegro, Albania and North Macedonia endorsed all of them, Bosnia and Herzegovina mostly abstained and Serbia voted against four. The research also reveals that Serbia’s non-alignment is explained by its strategic partnership with Russia, which is based on common religion, intensive military contacts, and mutually beneficial political cooperation, especially on the sensitive issue of the recognition of Kosovo’s independence by the international community.
У статті досліджується узгодження зовнішньої політики країн Західних Балкан із спільною зовнішньою та безпековою політикою (СЗБП) Європейського Союзу (ЄС) відповідно до глави 31 acquis communautaire у рамках процесу вступу в ЄС. Політику ЄС щодо Росії після анексії Криму останньою обрано для кейс-стаді з огляду на тісні зв’язки деяких західно-балканських країн з Росією, у результаті чого вони опинились перед складною дилемою щодо того, чи жертвувати далекосяжними відносинами з Росією заради виконання умов щодо вступу в ЄС у сфері зовнішньої політики. Метою статті є оцінка ступеня узгодження зовнішньої політики країн Західних Балкан з політикою ЄС відносно Росії після анексії Криму. Узгодження зовнішньої політики проаналізовано через дослідження підтримки відповідних заяв ЄС, запровадження санкцій проти Росії, а також голосування у Генеральній Асамблеї ООН щодо відповідних резолюцій. Дослідження показує, що в той час як Чорногорія та Албанія повністю узгодили свою зовнішню політику з політикою ЄС щодо Росії, включаючи запровадження санкцій, інші західні балканські країни не ввели санкцій та підтримали лише деякі заяви (Північна Македонія та Боснія і Герцеговина) або жодну (Сербія). Що стосується п’яти резолюцій, ухвалених Генеральною Асамблеєю ООН, то Чорногорія, Албанія та Північна Македонія проголосували за всі, Боснія і Герцеговина здебільшого утрималась, а Сербія проголосувала проти чотирьох. Дослідження також доводить, що неузгодження Сербії можна пояснити її стратегічним партнерством з Росією, яке базується на спільній релігії, інтенсивних військових контактах, а також взаємовигідній політичній співпраці, особливо щодо чутливого питання визнання незалежності Косова міжнародною спільнотою.
Тип: Text
Тип публикации: Стаття
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/68801
ISSN: 2663-6115
Располагается в коллекциях:Регіональні студії №18 2019

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
FOREIGN POLICY ALIGNMENT OF THE WESTERN BALKAN COUNTRIES.pdf441.3 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.