Соціальнозалучений буддизм як форма входження релігії у публічний простір глобального світу

Abstract

У статті проаналізовані практики актуалізації релігії в публічному просторі глобального світу. Основну увагу приділено адаптації буддизму як однієї зі світових релігій до контексту глобалізації. На основі визначення характеристик взаємовпливу релігії та суспільства в умовах глобалізації зазначається, що попри секуляризаційні процеси, релігія в сучасному світі не постає абсолютно витісненою з публічної сфери до приватної. Функціонування світових релігій у просторі глобального світу доводить цю тезу. Серед світових релігій буддизм відрізняється специфічним позиціонуванням по відношенню до соціально-політичного життя сучасного суспільства. Для забезпечення входження буддизму до публічного простору глобального світу віднайдено було форму соціальнозалученого буддизму, який орієнтується на доцільність розгляду широкого спектру соціальних та політичних дій як буддистських за своєю природою. Соціальнозалучений буддизм включає в себе різні ідеї та види діяльності, обґрунтування яких пов’язується зі сформульованими Тіт Нат Ханом чотирнадцятьма заповідями. Загалом, у соціальнозалученому буддизмі традиційні ненасильницькі ініціативи соціальної участі буддистів доповнюються екологічним активізмом, доброчинною соціальною та освітньою діяльністю, проектами «соціальної отари», боротьбою з расизмом і за збереження етнокультурного різноманіття світу, благодійною роботою з ув’язненими, увагою до проблем жіночих рухів та гендерних вимірів соціальних практик. Функціонуючі нині в різних куточках світу організаційні структури соціальнозалученого буддизму активно проводять видавничу, освітню й тренінгову діяльність, постаючи локальними варіаціями єдиного глобального руху сучасного буддизму до переосмислення меж та форм релігійної участі в суспільному житті та представництва в загальносвітовому публічному просторі, що в цілому має забезпечити вітальність буддизму в умовах глобального світу.

The article analyzes the practices of actualizing religion in the public space of the global world. The focus is on adapting Buddhism as one of the world's religions to the context of globalization. Based on the definition of the characteristics of the mutual influence of religion and society in the context of globalization, it is noted that despite secularization processes, religion in the modern world does not appear to be completely displaced from the public sphere to the private. The functioning of world religions in the space of the global world proves this thesis. Among world religions, Buddhism is characterized by a specific positioning in relation to the socio-political life of modern society. For Buddhism's entry into the public space of the global world, it was created a form of Socially engaged Buddhism. It focuses on the expediency of considering a wide range of social and political actions as Buddhist in nature. Socially engaged Buddhism includes various ideas and activities that are justified in the formulation of the fourteen commandments by Thích Nhất Hạnh. On the whole, in Socially engaged Buddhism, traditional nonviolent social participation initiatives of Buddhists are complemented by environmental activism, charitable social and educational activities, “social flock” projects, the fight against racism and the preservation of the ethno-cultural diversity of the world, charity work with prisoners, attention to the problems of women's movements and gender dimensions of social practices. Now functioning in different corners of the world, the organizational structures of Socially engaged Buddhism are actively pursuing publishing, educational and training activities, becoming local variations of a single global movement of modern Buddhism to rethink the boundaries and forms of religious participation in public life and representationalism of Buddhism in a global world.