Використання поліграфа при розслідуванні кримінальних правопорушень: проблеми тактики та правового регулювання

Abstract

В умовах сьогодення відбуваються зміни в кримінальному, кримінально-процесуальному законодавстві України, розвивається криміналістична тактика та методика розслідування злочинів, з’являються нові технічні засоби та технології, які стають у нагоді під час проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій. Однією з таких технологій є поліграфічні дослідження за допомогою спеціального приладу, призначеного для одночасної реєстрації подиху, кров’яного тиску, біострумів мозку, серця, м’язів та інших фізіологічних процесів, що, в свою чергу, дозволяє визначити достовірність показань особи.У представленій статті розглядаються тактико-правові проблеми використання поліграфа у кримінальному провадженні. Наголошується про відсутність впорядкованого рішення на законодавчому рівні, яке б врегулювало процедуру використання поліграфа. Зазначається про наявні проблеми відповідності популярних моделей поліграфів вимогам ДСТУ.Також у роботі проводиться аналіз судової практики з питань визнання результатів використання поліграфа у якості доказів. Визначається, що на сьогодні є два варіанти ставлення суддів до результатів використання поліграфа взагалі та до висновків судово-психофізіологічної експертизи з використанням поліграфа зокрема. До першого відносяться судові рішення, якими застосування поліграфу було визнано джерелом доказу, до другого – рішення, де суд не підтримує використання цього приладу і не визнає це доказом. У науковому дослідженні проводиться порівняльний аналіз практики використання поліграфа в інших країнах. Встановлено, що в розвинених країнах також відсутній єдиний, однозначний підхід до процедури використання поліграфа. У статті визначається необхідність удосконалення законодавства щодо використання поліграфа в діяльності правоохоронних органів України та розроблення єдиних стандартів підготовки спеціалістів-поліграфологів та методики використання поліграфа.

Today, there are changes in the criminal and criminal procedural legislation of Ukraine, forensic tactics and methods of investigating crimes are developing, new technical means and technologies are emerging that are useful in conducting investigative (detective) and covert investigative (detective) actions. One of these technologies is polygraph examinations using a special device designed to simultaneously record breathing, blood pressure, biocurrents of the brain, heart, muscles and other physiological processes, which in turn allows to determine the reliability of a person’s testimony.The article examines the tactical and legal problems of using a polygraph in criminal proceedings, emphasises the absence of a streamlined solution at the legislative level which would regulate the procedure for using a polygraph, and notes the existing problems of compliance of popular polygraph models with the requirements of the State Standards of Ukraine. The article also analyses the case law on the issues of admitting the results of polygraph examination as evidence. It is determined that today there are two options for judges’ attitudes to the results of polygraph use in general and to the conclusions of forensic psychophysiological examination using a polygraph in particular. The former includes court decisions which recognise the use of a polygraph as a source of evidence, and the latter includes decisions where the court does not support the use of this device and does not recognise it as evidence. The study provides a comparative analysis of the practice of using a polygraph in other countries. It is established that in developed countries there is also no single, unambiguous approach to the procedure for using a polygraph.The article identifies the need to improve the legislation on the use of polygraph in the activities of law enforcement agencies of Ukraine and to develop uniform standards for the training of polygraph examiners and methods of using polygraph.