Передача транспортного засобу на відповідальне зберігання власнику у кримінальному провадженні: кримінальний процесуальний аспект

Abstract

Важливу роль у процесі дотримання конвенційних гарантій захисту права власності у кримінальному провадженні відіграє чітка регламентованість норм кримінального процесуального законодавства в частині застосування органами досудового розслідування заходів процесуального примусу та його механізму. Зокрема, в даній статті мова йде про необхідність законодавчого визначення процедури (порядок, підстави та строк) передачі майна (як-от, транспортні засо-би) на відповідальне зберігання власнику (законному володільцю) з метою збереження цілісності речі під час здійснення кримінального провадження. Актуальна судова практика свідчить, що невизначеність норм КПК України щодо можливості передачі транспортного засобу власнику (законному володільцю) на відповідальне зберігання в рамках здійснення кримінального провадження призводить до необґрунтованого обмеження прав власника мирно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном. Як наслідок, цілісність вилученого чи арештованого майна, що перебуває на неналежному зберіганні в органах досудового розслідування чи інших спеціалізованих установах, піддається псуванню і пошкодженню, що призводить до суттєвого зниження його собівартості, а отже, становить неправомірне втручання і в право власності власника такого майна (його законного володільця). У зв’язку з цим автором статті пропонується доповнити норми КПК України в частині визначення того, який саме суб’єкт (слідчий чи суддя) здійснює передачу такого майна власнику (законному володільцю), хто має ініціювати процедуру передачі на відповідальне зберігання майна (власник такого майна чи слідчий, який здійснює досудове розслідування), встановити протягом якого строку таке майно має бути передане власнику, а також передбачити належні умови зберігання транспортних засобів на майданчиках відкритого типу.

An important role in the process of compliance with the conventional guarantees of the protection of property rights in criminal proceedings is played by the clear regulation of the norms of criminal procedural legislation in terms of the application of restrictive measures and mechanisms by pre-trial investigation bodies. In particular, this article is about the need for a legislative definition of the procedure (procedure, grounds and term) of transferring property (such as vehicles) to the owner for safekeeping in order to preserve the object’s safety during criminal proceedings. Current judicial practice shows that the uncertainty of the norms of the Criminal Procedure Code of Ukraine regarding the possibility of transferring the vehicle to the owner for safekeeping as part of criminal proceedings leads to an unjustified restriction of the owner’s rights to peacefully own, use and dispose of his property. As a result, the safekeeping of seized or seized property, which is in improper storage in pre-trial investigation bodies or other specialized institutions, is subject to deterioration, which leads to a significant decrease in its cost price, and therefore constitutes an unlawful interference with the property owner’s right to property. In this regard, the author of the article proposes to make changes to the Criminal Procedure Code of Ukraine in the part of determining which entity (investigator or judge) transfers such property to the owner, who should initiate the procedure for transferring the property to responsible storage (the owner of such property or the investigator who carries out pre-trial investigation), establish the period during which such property must be transferred to the owner, as well as provide for proper storage conditions for vehicles at open-type sites.