Консоціальна демократія: перспективи впровадження та розвитку в Україні

Abstract

Стаття присвячена консоціальній моделі демократії Аренда Лейпхарта як механізму стабільного політичного функціонування держав із багатоскладовими суспільствами у її перспективі запровадження в Україні. Консоціальна модель демократії розглядається як система управління та забезпечення політичної стабільності на основі компромісу та широкої інклюзивності політичних еліт, що представляють окремі групи населення сегментованих суспільств. Наводяться причини запровадження та оптимальні умови, за яких консоціальна демократія здатна ефективно функціонувати в державі. Визначено, що запровадження консоціальної демократії не гарантує забезпечення політичної стабільності та територіальної цілісності держави, що підтверджується історичним досвідом. Наводяться приклади держав з консоціальною демократією (Бельгія, Австрія та Швейцарія) та їхні особливості. У статті визначено відсутність чинників, що можуть стати причинами запровадження в Україні консоціальної демократії, зокрема, різкої сегментованості суспільства на автономні групи, що мають чітку лінію розмежування, та сильні регіональні еліти, що здатні виступати виразниками інтересів окремих регіонів у загальнонаціональній політиці, а законодавство України гарантує всім етнічним, релігійним та регіональним групам рівні права та свободи. Зазначається, що поточна політика децентралізації в Україні має не етнорегіональний, а економічний характер, в той же час має місце відсутність визначеного об'єкту етнополітики, що унеможливлює формування ефективної державної етнополітики. Висувається твердження, що штучне політичне закріплення багатоскладового суспільства може мати негативні наслідки, зокрема призвести до нових загроз державному суверенітету та територіальній цілісності України. В статті доводиться, що ситуація, яка склалася в Україні, не відповідає оптимальним умовам функціонування консоціальної політичної системи, визначених Лейпхартом та іншими дослідникам. Натомість автором пропонується запровадження окремих консоціальних практик для забезпечення регіональної та етнічної інклюзивності на загальнонаціональному рівні.

The article is devoted to Arend Lijphart's consociational model of democracy as a mechanism of stable political functioning of states with divided plural societies in its perspective of implementation in Ukraine. The consociational model of democracy is a system of governing and ensuring political stability based on compromise and broad inclusiveness of political elites representing certain groups of segmented societies. The author describes the reasons for the implementation and the optimal conditions under which consociational democracy is able to function effectively in the state. It is determined that the implementation of consociational democracy does not guarantee political stability and territorial integrity of the state, which is confirmed by historical experience. The author cites examples of countries with consociational democracy (Belgium, Austria and Switzerland) and their features are given. The article identifies the absence of factors that may lead to the introduction of consociational democracy in Ukraine, in particular the sharp segmentation of society into autonomous groups with a clear line of demarcation and strong regional elites that can represent the interests of individual regions in national policymaking processes. Ukrainian legislation also guarantees equal rights and freedoms to all ethnic, religious and regional groups. It is noted that the current policy of decentralization in Ukraine has not ethno-regional, but economic nature, at the same time there is a lack of a specified object of ethnopolitics, which makes it impossible to form an effective state ethnopolitics. It is argued that the artificial political consolidation of a divided plural society may have negative consequences, in particular leading to new threats to Ukraine's state sovereignty and territorial integrity. The article argues that the current situation in Ukraine does not meet the optimal conditions for the functioning of the consociational political system, defined by Lijphart and other researchers. Instead, the author proposes the implementation of separate consociational practices to ensure regional and ethnic inclusiveness at the national level.