Політичний іміджмейкінг: основні підходи до визначення змісту в контексті сучасних наукових досліджень

Abstract

Статтю присвячено дослідженню основних підходів до аналізу політичного іміджмейкінгу. Автор використовує головним чином міждисциплінарний підхід у визначенні змісту іміджмейкінгу. Актуальність теми цього дослідження зумовлена інтересом з боку політичних діячів, фахівців зі зв'язків з громадськістю, політологів, політичних консультантів і іміджмейкерів. Іміджмейкінг як поняття увійшов в лексику, риторику та соціальне життя нашого суспільства не так давно, але набув чинності у багатьох сферах. Терміном «іміджмейкінг» сьогодні називають сукупність технологій і технік, елементів, операцій, які мають на меті формування іміджу людини, товару або якогось явища. Це свого роду науково-практичний складник іміджелогії як науки та практики формування іміджу, завданням якої є обгрунтування та створення привабливого образу, певної моделі достойної поведінки відповідно до потреб часу та запитів суспільства. Проаналізовано основні підходи у визначенні змісту та основних ознак політичного іміджу, з'ясовано вплив різних чинників на зміст його формування в сучасному світі, Який динамічно змінюється. Засоби масової комунікації транслюють великі потоки інформації, які людина не в змозі в повному обсязі сприймати, осмислювати й оцінювати. З метою полегшити сприйняття великого обсягу інформації створюються «віртуальні замінники» об'єктів матеріального світу. Передусім імідж - це ніщо інше, як ярлик, який вішається на різні об'єкти з метою їх систематизації та стандартизації. Більшість знань про світ - це знання на рівні іміджів. Головне призначення іміджелогії - науково обгрунтувати, як створити привабливий образ, як вибудувати моделі достойної поведінки, адекватні тим життєвим ситуаціям, в яких ми знаходимося. Останніми роками спостерігається зростання досліджень, присвячених з'ясовуванню змісту науково-категоріального апарату іміджелогії, проблемам корпоративного іміджу в політиці, аксеологічним, міфологічно-пропагандистським аспектам, конкретним технікам його формування та функціонування. В статті обгрунтовано порівняння понять «імідж» та «репутація».

The article is devoted to the study of the main approaches to the analysis of political image-making. The author uses mainly an interdisciplinary approach in determining the content of image-making. The relevance of the topic of this study is due to the interest of politicians, public relations professionals, political scientists, political consultants and image makers. Imagemaking as a concept entered the vocabulary, rhetoric and social life of our society as a whole not so long ago, but came into force in many areas. The term “image-making” today refers to a set of technologies and techniques, elements, operations that aim to form the image of a person, product or phenomenon. It is a kind of scientific and practical component of imageology as a science and practice of image formation, the task of which is to substantiate and create an attractive image, a certain model of decent behavior in accordance with the needs of the time and the demands of society. The main approaches in determining the content and main features of the political image are analyzed, the influence of various factors on the content of its formation in the modern world, which is changing dynamically, is clarified. The media broadcast large flows of information that a person is not able to fully perceive, comprehend and evaluate. In order to facilitate the perception of a large amount of information, “virtual substitutes” for objects of the material world are created. First of all, the image is nothing but a label that is hung on various objects in order to systematize and standardize them. Most knowledge of the world is knowledge at the image level. The main purpose of imageology is to scientifically substantiate how to create an attractive image, how to build models of decent behavior, adequate to the life situations in which we find ourselves. In recent years, there has been an increase in research on the content of the scientific and categorical apparatus of imageology, the problems of corporate image in politics, axeological, mythological and propagandistic aspects, specific techniques of its formation and functioning. The article substantiates the comparison of the concepts “image” and “reputation”.