Создание и деятельность ОДКБ в призме внешней политики Азербайджанской Республики

Abstract

Глобальні зміни, що відбулися в 1990-і роки на міжнародній арені, стали прямим наслідком розпаду СРСР і закінчення холодної війни. Під час розпаду Радянського Союзу лідери держав - членів колишнього Союзу обговорили форми політичного і військового співробітництва, результатом якого стало створення 8 грудня 1991 року Співдружності Незалежних Держав (СНД) |21). Лідери пострадянських держав розглядали СНД як синтетичний союз і побоювалися, що колишній Союз, що знаходиться під контролем Росії, збережеться саме як новий Союз. Разом з тим після розпаду Союзу протистояння, конфлікти і локальні війни зажадали збереження військово-політичної єдності на пострадянському просторі, що було б неможливо без участі Росії. У статті розглядаються спроби Росії посилити з кінця другого тисячоліття військово-політичні та економічні інтеграційні процеси на пострадянському просторі, відображаються фактори процесу створення при цьому військово-політичних і економічних інтеграційних одиниць на пострадянському просторі і прагнення Росії контролювати цей величезний простір. Контроль Росії над Південним Кавказом та Центральною Азією як важливою частиною пострадянського простору є важливим фактором геополітичної конкуренції з Заходом. Вірменія, стратегічний союзник Росії, має військово-політичне значення як південний форпост ОДКБ. У цій ситуації Азербайджан, представлений як учасник або спостерігач в усіх інститутах СНД, в боротьбі за забезпечення територіальної цілісності та зміцнення свого суверенітету використовує ОДКБ як міжнародну платформу, щоб заявити міжнародній спільноті про суть агресивної і терористично-сепаратистської політики Вірменії.

The global changes that took place in the 1990s in the international arena were a direct consequence of the collapse of the USSR and the end of the Cold War. During the collapse of the Soviet Union, the leaders of the member states of the former Union discussed forms of political and military cooperation, which resulted in the creation of the Commonwealth of Independent States (CIS) on December 8, 1991 [21]. The leaders of the post-Soviet states viewed the CIS as a synthetic union and feared that the former Union, which was under Russian control, would survive as a new Union. At the same time, after the collapse of the Union of Confrontation, conflicts and local wars demanded the preservation of military-political unity in the post-Soviet space, which would have been impossible without the participation of Russia.

The article examines Russia's attempts to strengthen military-political and economic integration processes in the post- Soviet space since the end of the second millennium, reflects the factors of the process of creating military-political and economic integration units in the post-Soviet space and Russia's desire to control this vast space. Russia’s control over the South Caucasus and Central Asia as an important part of the post-Soviet space is an important factor in geopolitical competition with the West. Armenia, a strategic ally of Russia, has a military-political significance as the southern outpost of the CSTO. In this situation, Azerbaijan, represented as a participant or observer in all CIS institutions, in the struggle to ensure territorial integrity and strengthen its sovereignty, uses the CSTO as an international platform to declare to the international community about the essence of Armenia's aggressive and terrorist-separatist policy. In general, Azerbaijan's active participation in the polarization process in the post-Soviet space is aimed primarily at achieving the neutrality of the Collective Security Treaty Organization in the Nagorno-Karabakh conflict led by Russia and Armenia, as the April events of 2016 and the events of autumn 2020 showed. Another example of the attitude of Russia and the CSTO to the conflict is the lack of support from its military-political allies for Armenia's statement at the September 15, 2015 summit in Dushanbe about regular violations of the ceasefire and escalation of tensions on the front line. In the field of regional security, Azerbaijan acts as a guarantor of security and stability in the south of the post-Soviet space; on the other hand, it plays an important role in the energy security of Europe and pursues a balanced policy in the basin of the Caspian and Black Seas and in the territory of the South Caucasus. It provides lasting peace without letting it live the fate of the Middle East.