Антикорупційний контроль: теоретико‑методологічні підходи до розуміння та вивчення

Abstract

У статті автор аналізує визначення поняття «контроль», які пропонуються вітчизняними науковцями щодо антикорупційної діяльності. Окреслено дискусійні аспекти проблеми на понятійному рівні, що заважають розбудові вітчизняного механізму антикорупційного контролю, зокрема через нерозуміння його призначення. Визначено суть та види корупційних індикаторів, що дозволяють дати цілісне визначення поняттю «корупція» та сформувати правильне уявлення про антикорупційний контроль. З’ясовано природу та суть поняття «антикорупційний контроль», зокрема розглянуте визначення, яке пропонує Світовий банк, а також визначення румунської дослідниці Аліни Мунджіу‑Піппіді включно з індикаторами оцінки його потенціалу. Проаналізовано взаємозв’язок антикорупційного контролю з демократією через призму забезпечення належного рівня існування стабільного суспільства. Висвітлено теорію рівноваги (Equilibrium theory) А. Мунджіу‑Піппіді в порівнянні зі схожими концепціями інших зарубіжних дослідників, які акцентують увагу на досягненні справедливого розподілу повноважень серед органів державної влади та можливостей і загальних благ усередині суспільства. Розглянуто можливість використання запропонованих нею формул корупції та антикорупційного контролю зі змінними, що акцентують увагу на окремих чинниках подолання проблеми корупції в умовах України. Акцентовано увагу на формуванні інституту відповідальності за корупцію, уникненні ймовірності закріплення привілейованого становища осіб із владними повноваженнями з недостатньою їх відповідальністю. Наведено фактори, що складають комплексну систему антикорупційного контролю, а отже, забезпечують його ефективність (згідно А. Мунджіу‑Піппіді). Запропоновано визначення антикорупційного контролю, який покликаний забезпечити становлення та розвиток обмежувальних факторів для корумпованих суб’єктів включно зі зменшенням можливостей до відповідних правопорушень. Визначено легітимаційні аспекти антикорупційного контролю, його позитивний вплив на стан легітимності влади та демократичного режиму загалом.

In the article, the author analyzes the definitions of “control” proposed by domestic scholars on anti-corruption activities. The debatable aspects of the problem at the conceptual level, which hinder the development of the domestic mechanism of anticorruption control, in particular due to the lack of understanding of its purpose, are outlined. The essence and types of corruption indicators are defined, which allow to give a holistic definition of the concept of “corruption” and to form a correct idea of anticorruption control. The nature and essence of the concept of “anti‑corruption control” are clarified, in particular, the definition proposed by the World Bank, as well as the definition of Romanian researcher Alina Mungiu‑Pippidi, including indicators for assessing its potential. The relationship between anti-corruption control and democracy is analyzed through the prism of ensuring the proper level of existence of a stable society. A. Mungiu‑Pippidi’s Equilibrium theory is highlighted in comparison with similar concepts of other foreign researchers, who emphasize the achievement of a fair distribution of powers among public authorities and opportunities and common good within society. The possibility of using the proposed formulas of corruption and anticorruption control with variables that focus on certain factors in overcoming the problem of corruption in Ukraine is considered. Emphasis is placed on the formation of the institution of responsibility for corruption, avoiding the possibility of consolidating the privileged position of persons with power with insufficient responsibility. The factors that make up a comprehensive system of anti-corruption control, and thus ensure its effectiveness (according to A. Mungiu‑Pippidi) are presented. It is proposed to define anti-corruption control, which is designed to ensure the formation and development of restrictive factors for corrupt entities, including the reduction of opportunities for relevant offenses. The legitimation aspects of anti-corruption control, its positive impact on the state of legitimacy of the government and the democratic regime in general are identified.