Процес уніфікації спільної міграційної політики Європейського Союзу

Abstract

Європа XXI століття стикнулась з новим викликом на своєму історичному шляху – інтеграцією в суспільство великої кількості мігрантів, які стали характерним явищем для післявоєнного західного світу. Кожного разу нова хвиля мігрантів змушує консолідуватися Європейську спільноту і шукати шляхи вирішення кризових явищ, пов’язаних із незаконною міграцією та біженцями. Для більшості держав, які мають свої регіональні особливості, пов’язані із географічним розташуванням і близькістю до нестабільних країн-сусідів, процес утвердження деяких аспектів спільної міграційної політики є болючим. У цій статті ми дослідили, яким чином країни – члени Європейського Союзу шукали шляхи порозуміння і як вони відійшли від Європейської спільноти вугілля та сталі, яке мало виключно економічний напрям до Шенгенської зони і спільних зовнішніх кордонів. Процес формування міграційної політики ЄС – це складний і тривалий шлях, який розпочався з економічної інтеграції і створення єдиного ринку, про що йдеться у 3-й статті Римської угоди про заснування Європейської спільноти (1957). Новий досвід, результати і необхідність подальшої інтеграції зумовили необхідність внесення доповнень до існуючих положень в угодах, наслідком чого було скасування обмежень на пересування та проживання в межах співтовариства. Наступним кроком було прийняття Єдиного Європейського акту, який вносив корективи до Римських угод. Остаточне скасування внутрішніх кордонів між країнами-членами закріпив Шенгенський договір (1985), який набрав чинності лише 1995 р. Новою стадією інтеграції в єдиний блок було підписання Маастрихтської угоди та Амстердамського договору, внаслідок чого ЄС отримував контроль над внутрішніми міграційними законами. Далі відбувались чергові конференції, обговорення та прийняття нових програм та дотримання інструкцій. Ми дійшли висновку, що головний принцип ЄС в своїй міграційній політиці – це створення всіх умов для іммігрантів, які прибули на їх територію легально.

The European Union is a complex structure, which efficiency is ensured by a lot of specialized agencies, each of them have own direction and work exclusively in it. However, their regulations allow them to cooperate to solving issues. One of the major problems of Europe are external illegal migration and refugees. Europe of the 21st century faced with a new challenge in their historic development. This is integration of migrantsinto the society, which become a quite typical for the post-war Western world. For most countries, which have their own regional features due to their geographical location and proximity to unstable neighbors the process of approving some aspects of the common migration policy is painful. In this article, we explored how the member states of the European Union sought ways of understanding and how they came from the European Coal and Steel Community, which had a purely economic direction to the Schengen area and common external borders. The process of forming the EU’s migration policy is complex and long. It began with economic integration and the creation of a single market, as mentioned in Article 3 of the The Treaty establishing the European Economic Community (1957). New experiences, results and the need for further integration necessitated amendments to the existing provisions in the agreements, which resulted in the abolition of restrictions on movement and residence within the community. The next step was the pass of the Single European Act, which amended the Treaty of Rome. The final cancellation of internal borders between member countries was enshrined in the Schengen Agreement (1985), which came into force only in 1995. A new stage of integration into a single bloc was the signing of the Maastricht Treaty and the Amsterdam Treaty. As a result EU took control over internal migration laws. Then there were regular conferences, discussions and adoption of new programs and instructions following. We concluded that the main principle of the EU in its migration policy is to create all conditions for immigrants who arrived on their territory legally.