Політичне структурування громадської думки: теоретичні засади дослідження

Abstract

Розглядається значення структури громадської думки як консолідованої позиції суспільства з певних політичних питань. Вивчаються можливості взаємовпливу громадської думки і певних акторів політики на основі емпіричних проявів формування громадської думки. Розкривається сутність політичного структурування громадськості за принципом виокремлення «охоплених» або «неохоплених» цілеспрямованими політико-комунікаційними діями сегментів. Установлюються особливості появи певного кола політичних позицій, які пов’язуються між собою в рамках цілеспрямованого формування порядку денного громадської думки. Обговорюється значення поняття «громадська думка» в сучасних нормативних актах. З’ясовуються позиції, які стають основою для конкретних рішень та дій щодо громадської думки уповноважених суб’єктів та інститутів політики. Метою статті є встановлення теоретичних чинників концептуалізації структурування громадської думки. У статті застосовуються загальнологічні (аналіз, синтез) та фахові методи політичної науки (ретроспективний та структурно-функціональний). Досліджуються соціокультурні передумови теоретичного відображення структурування громадської думки. З’ясовуються підходи до аналізу громадської думки як єдиного субстрату або одновимірного масиву. Розглядається роль упередженої або ціннісної позиції дослідників громадської думки. Обговорюється положення про громадську думку як про певний гомогенний субстрат, сформований на основі механічного об’єднання позиції окремих громадян та дрібних груп. Виявлено політико-технологічну складову частину структурування громадської думки. Досліджуються оцінки використання цифрових інтернет-технологій та соціальних медіа для забезпечення прийнятної політичної поведінки та маніпулювання свідомістю.

The importance of public opinion as a consolidated position of society on certain political issues is considered. Possibilities of mutual influence of public opinion and certain actors of policy on the basis of empirical displays of formation of public opinion are studied. The essence of structuring the public on the principle of separation of «covered» or «not covered» by purposeful political and communication actions of segments is revealed. The peculiarities of the appearance of a certain range of positions, which are interconnected within the framework of purposeful formation of the agenda of public opinion, are established. The meaning of the concept of «public opinion» in modern regulations is discussed. The positions that become the basis for concrete decisions and actions on public opinion of authorized subjects and policy institutions are clarified. The purpose of the article is to establish the theoretical factors of conceptualization of the structuring of public opinion. The article uses general (analysis, synthesis) and professional methods of political science (retrospective and structural-functional) methods. Sociocultural preconditions of theoretical reflection of structuring of public opinion are investigated. Approaches to the analysis of public opinion as a single substrate or one-dimensional array are clarified. The role of biased or value position of public opinion researchers is considered. The position of public opinion as a certain homogeneous substrate, formed on the basis of mechanical unification of the position of individual citizens and small groups, is discussed. The political and technological component of structuring public opinion is revealed. Evaluations of the use of digital Internet technology and social media to ensure acceptable political behavior and mind manipulation are investigated.