Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/68945
Назва: | Колабораційні інновації: нові інструменти державного сектора |
Інші назви: | Collaborative innovation: new public sector instruments |
Автори: | Сичова, А. О. |
Ключові слова: | колаборація, колабораційні інновації, державні інновації, інноваційний цикл, міжсекторальна взаємодія, collaboration, collaborative innovation, state innovation, innovation cycle, intersectoral interaction |
Дата публікації: | 2020 |
Видавництво: | Видавничий дім "Гельветика" |
Бібліографічний опис: | Сичова, А. О. Колабораційні інновації: нові інструменти державного сектора / А. О. Сичова // Регіональні студії / редкол.: М. М. Палінчак (голов. ред.), Ю. О. Остапець, В. М. Бокоч та ін. – Ужгород : Видавничий дім "Гельветика", – 2020. – Вип. 23. – С. 58–64. – Бібліогр.: с. 63–64 (28 назв); рез. укр., англ. URL http://regionalstudies.uzhnu.uz.ua/archive/23/13.pdf |
Серія/номер: | Регіональні студії; |
Короткий огляд (реферат): | У статті подано аналіз категорії колабораційних інновацій у контексті розроблення і запровадження нововведень
у державному секторі. Поняття «колабораційні інновації» охоплює концепції колабораційного управління та інноваційного циклу, пропонуючи альтернативний підхід традиційним поглядам на державне новаторство шляхом залучення всіх зацікавлених сторін до процесу прийняття відповідних політичних рішень. Авторкою розглянуто причини
відсутності стимулів до інновацій у держслужбовців, а також логіку імплементації нововведень через порівняння
теорії нового публічного менеджменту та нового публічного управління. У статті наводяться приклади успішних
колабораційних практик, зокрема Blackfoot Challenge і Big Green Challenge, та низка генеративних механізмів,
які засвідчують наявність зв’язку між колаборацією та інноваціями. Окрім перерахування позитивних ефектів від
транскордонного співробітництва, авторка ідентифікує низку недоліків, що супроводжують колабораційний інноваційний цикл. Йдеться про нав’язування власних інтересів, спротив чиновників, розподіл спільної відповідальності
та суперечливість сутності співпраці та інновацій. Також у статті міститься порівняння ієрархічних, конкурентних
і колабораційних практик з метою виявлення найкращої стратегії розроблення та імплементації нововведень у державному секторі. Авторка завершує роботу окресленням перспектив щодо подальших досліджень колабораційних
інновацій. Відзначаючи широкий потенціал, вона зазначає ризики можливого перетворення інноваційного дискурсу
на порожню риторику, а також необхідність фокусування уваги дослідників на проблемі формування інтегративних
арен і дизайн-мислення з метою поглиблення міжсекторальної взаємодії. The article presents an analysis of the category of collaborative innovation as part of the development and implementation of innovation in the public sector. The collaborative innovation concept embraces the theories of collaborative governance and the innovation cycle, offering an alternative approach against traditional views of public innovation by involving all stakeholders in the policy-making process. The author considers the reasons for the lack of incentives for innovation from the standpoint of civil servants, as well as the logic of innovation implementation through a comparison of the theory of new public management and new public governance. The article provides examples of successful collaboration practices, including the Blackfoot Challenge and the Big Green Challenge, and some generative mechanisms that demonstrate the link between collaboration and innovation. Except for listing the positive effects of cross-border cooperation, the author identifies several shortcomings that accompany the collaborative innovation cycle. It is about imposing one's interests, resisting officials, sharing collaborative responsibilities, and contradicting the essence of cooperation and innovation. The article also compares hierarchical, competitive, and collaborative practices to identify the best strategy for developing and implementing innovation in the public sector. The author concludes her work by outlining prospects for further research on collaborative innovation. Noting the wide potential, she indicated the risks of possible transformation of innovation discourse into empty rhetoric, as well as the need to focus on the problem of forming integrative arenas and design thinking to deepen intersectoral cooperation. |
Тип: | Text |
Тип публікації: | Стаття |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/68945 |
ISSN: | 2663-6115 |
Розташовується у зібраннях: | Регіональні студії №23 2020 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
КОЛАБОРАЦІЙНІ ІННОВАЦІЇ НОВІ ІНСТРУМЕНТИ ДЕРЖАВНОГО СЕКТОРА.pdf | 418.03 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.