Трансформація традиційних політичних інститутів та процесів під впливом нової цифрової реальності

Abstract

У статті автор аналізує вплив цифровізації інформації, електронних комунікацій, Інтернету, інформаційно-комунікаційних технологій (далі – ІКТ) на цивілізаційний розвиток суспільства в цілому, що стало поштовхом появи нового етапу – постіндустріального, інформаційного суспільства. Також було відзначено, що впровадження результатів цифрової та четвертої промислової революцій в усі сфери суспільства та суспільні процеси створює передумови формування наступних етапів – постінформаційного та\або постекономічного, де з’явилися нові класи – «клас професіоналів» та «креативний клас», а також глобальне громадянське суспільство, міжнародні політичні інститути та політичні комунікації. Особливо було відзначено стрімке поширення та зростання рівня віртуального простору разом із соціальними мережами та медіа, а також глобальним медіаресурсом та засобами масових комунікацій та інформації (далі – ЗМК та ЗМІ). Все це сприяло появі нових акторів, нових політичних інститутів та процесів (несистемні політики, неінституційні політичні проєкти та об’єднання), а також нові суб’єкти політики – ЗМК та ЗМІ, де політика та політики отримали ознаки медіарозваг (політичних ток-шоу та політичних медійних акторів), а порядок денний формують не традиційні політичні інститути, а головні редактори медіаімперій. Також було відзначено значний вплив на політичні інститути та процеси місцевого та національного рівня з боку глобальних політичних акторів та інститутів. Крім того, нова цифрова реальність створила нові інструменти моніторингу та контролю над владою, політиками та політичними інститутами і процесами з боку суспільства за допомогою міжнародних електронних комунікацій, спрощеного доступу до мережі Інтернет та наявного доступу до мультифункціональних мобільних пристроїв. Тобто це коли більшість споглядає за меншістю, що стало можливим тільки в цифрову епоху. Отже, традиційні політичні інститути, комунікації та процеси не витримують натиску з боку нового і поступово «сходять зі сцени», будучи породженням традиційних етапів цивілізаційного розвитку суспільства.

Іn the article the author considers the impact of digitalization of information, electronic communications, the Internet, information and communication technologies on the civilizational development of society as a whole, which prompted the emergence of a new stage – the post-industrial, information society. It was also noted that the introduction of the results of the digital and fourth industrial revolutions in all spheres of society and social processes creates the preconditions for the formation of the next stages – post-informational and/or post-economic, where new classes appeared – «professional class» and «creative class». global civil society, international political institutions, and political communications. The rapid expansion and growth of the level of virtual space together with social networks and media, as well as global media resources and mass media and information, was especially noted. All this has contributed to the emergence of new actors, new political institutions and processes (non-systemic policies, non-institutional political projects, and associations), as well as new political actors – global media resources and mass media and information, where politics and politicians have received signs of media entertainment (political talk shows and political media actors), and the agenda is formed not by traditional political institutions, but by the editors-in-chief of media empires. A significant influence on political institutions and processes at the local and national level by global political actors and institutions was also noted. Also, the new digital reality has created new tools for monitoring and controlling government, politicians, and political institutions and processes through society through international electronic communications, simplified Internet access, and available multifunctional mobile devices. That is, it is when the majority contemplates a minority that only became possible in the digital age. Thus, traditional political institutions, communications, and processes do not withstand the pressure of the new and gradually «go off the stage», being the product of traditional stages of civilizational development of society.