Формальний аналіз політичних новин та особливості політичного дискурсу в авторитарних та перехідних режимах

Abstract

У цьому дослідженні пропонується здійснювати розрізнення політичних режимів (перехідного та авторитарного) через формальний аналіз контенту незалежних ЗМІ України та Росії. Для цього порівнюються політичні новини ЗМІ за 2014–2019 роки за показником експлікованості та емоційності. Проведений аналіз дає змогу стверджувати, що в останні роки під упливом подальшої цифровізації та російської агресії динаміка політичного дискурсу в Україні значно змінилася. Зокрема, впали та стабілізувалися показники емоційності та експлікованості, за якими раніше – до 2013 року – можна було бачити чітку відмінність між українським дискурсом та авторитарними дискурсами РФ та Білорусі. Відповідно, констатується необхідність введення додаткових параметрів для того, щоб визначити відмінний характер формування політичного дискурсу в державі з перехідним режимом. Так, аналіз новин «Української правди» та «Нової газети» показав, що середні показники експлікованості (0,91; 0,92 відповідно) та емоційності (0,25; 0,23) є приблизно домірними. Однак подальший аналіз згадуваності політичних акторів дає змогу стверджувати, що в дискурсах згадки розподіляються інакше. Так, в Україні поряд із такими політичними акторами, як Зеленський та ЄС, сконцентрована найбільша кількість згадок інших політиків/інституцій. І загальний показник взаємної згадуваності в п’яти найбільш популярних акторів становить 1,17. Натомість у РФ цей показник значно менший – 0,43, і лідер держави, як правило, згадується окремо від інших політичних акторів. Це свідчить про закритий характер дискурсу влади в РФ, менш інтенсивну політичну взаємодію порівняно з Україною. Аналіз емоційності заголовків, що містять згадки про президентів, підтверджує цю картину. Емоційність заголовків зі згадками про українських президентів значно вища, ніж емоційність заголовків зі згадками про Путіна.

Political regimes’ (transitive and authoritative) differentiation with formal analysis of Ukrainian and Russian independent mass media’s content is proposed in the paper. Mass media political news are compared between 2014–2019; explicitness and emotionality indicators are used. Due to the analysis it’s stated that recently Ukrainian political discourse dynamics has been changing dramatically because of digitalization and Russian aggression. The explicitness and emotionality indicators decreased and stabilized; between 2005–2013 it was possible to use these indicators to differentiate Ukrainian discourse and authoritative discourses of Belarus and Russia, from 2013 it’s not possible. Thus, additional parameters are implemented to define different character of political discourse forming in the state with transitive regime. Political news analysis (‘Ukrayins’ka Pravda’ and ‘Novaya Gazeta’) demonstrated, that average indicators of explicitness (0,91; 0,92 respectively) and emotionality (0,25; 0,23) are quite commensurate. However, more specialized analysis of political actors’ mentions proves a different character of mentions’ dissemination. In Ukraine along with president Zelensky and the EU the majority of other politicians and institutions mentions is concentrated. And a mutual mentions indicator for five most popular political actors is 1,17. Instead in Russia the indicator is much smaller – 0,43. And the state’s leader is mentioned separately from other political actors. This means, that power discourse in Russia is closed and political interactions are less intensive, comparably with Ukraine. Headlines’ emotionality analysis shown that this indicator in Ukraine is larger than headlines with Putin mentions emotionality.