Проблеми та перспективи трансформації відносин між США та Венесуелою після приходу до влади в Америці Д. Байдена

Abstract

У статті констатовано, що за період президентства Д. Трампа відносини між Сполученими Штатами Америки та Венесуелою суттєво погіршилися: у відповідь на політичну кризу у Венесуелі, яка була спричинена протистоянням між венесуельським диктатором Н. Мадуро та лідером опозиції Х. Гуайдо, американський президент підтримав опозиційні сили Венесуели, здійснював масштабний тиск та впроваджував санкції проти недемократичного режиму. Однак повалити венесуельську диктатуру Д. Трамп так і не зумів. Автори наголошують на тому, що з приходом до влади у США Д. Байдена зовнішньополітичний курс Америки може суттєво помінятися як загалом, так і щодо Венесуели зокрема. Дослідники констатують, що самі жителі Венесуели (як пересічні громадяни, так і представники політичної еліти) неоднозначно сприймають зміну президентів у США. З одного боку, венесуельці висловлюють побоювання щодо того, що адміністрація Д. Байдена, сповідуючи більш ліберальні цінності, захоче піти на певні домовленості та компроміси з диктаторським режимо Н. Мадуро. З другого боку, жителі Венесуели зазначають: незважаючи на те, що політика Д. Трампа щодо їхньої країни та недемократичної верхівки була доволі жорсткою, проте вона не тільки не досягнула своєї мети (демонтаж диктатури Н. Мадуро), але й виявилася певною мірою шкідливою для опозиції через свою непослідовність. У статті розглядаються також погляди експертів щодо можливостей трансформації зовнішньої політики США за президентства Д. Байдена. Зокрема, автори, проаналізувавши експертні дискусії з цього приводу, роблять певні висновки: за президентства Д. Байдена зовнішня політика США щодо Венесуели не стане суттєво м’якшою, проте буде більш зрозумілою та послідовною. Маючи дипломатичний досвід, Д. Байден намагатиметься мобілізувати міжнародну спільноту на підтримку боротьби Венесуели за демократію. Також значна увага приділятиметься гуманітарним питанням та підвищенню добробуту звичайних жителів Венесуели. Водночас автори констатують, що після виборів до парламенту Венесуели та отримання Н. Мадуро контролю за єдиною опозиційною установою в країні, коло маневрів для здійснення США дипломатичного тиску на Венесуели суттєво звузилося.

The article stated that during the presidency of D. Trump relations between the United States and Venezuela have deteriorated significantly: in response to the political crisis in Venezuela, which was caused by the confrontation between the Venezuelan dictator N. Maduro and opposition leader J. Huaydo, American president supported the opposition forces of Venezuela has implemented a large-scale pressure and sanctions against the undemocratic regime. However, D. Trump did not succeed in overthrowing the Venezuelan dictatorship. The authors emphasized that with the coming to power of J. Biden in the United States, America’s foreign policy may change significantly both in general and towards to Venezuela in particular. The researchers concluded that the Venezuelan people themselves (both ordinary citizens and representatives of the political elite) ambiguously perceived change presidents in the United States. On the other hand, the people of Venezuela noted that despite the fact that the policy D. Trump for their country and undemocratic elite was quite tough, but it was not only achieved their goal (dismantling dictatorships N. Maduro), but was harmful to some extent opposition because of its inconsistency. The article also examines the views of experts on the possibilities of transforming US foreign policy during the presidency of J. Biden. In particular, the authors having analyzed expert discussions in this matter, make certain conclusions: during the presidency of J. Biden, US foreign policy towards Venezuela will not become significantly softer, but will be more clear and consistent. Having diplomatic experience, J. Biden will try to mobilize the international community to support Venezuela’s struggle for democracy. Moreover, a considerable attention will also be paid to humanitarian issues and the wellbeing of ordinary Venezuelans. At the same time, the authors state that after the elections to the Venezuelan parliament and the acquisition of N. Maduro’s control over the only opposition institution in the country, the range of maneuvers for US diplomatic pressure on Venezuela has narrowed significantly.