The policy of the soviet government towards the Polish national minority in the 1920s and 1930s

Abstract

У статті проаналізовано основні причина та особливості політичного конфлікту між польською національною меншиною та владою у 1920–1930-х роках. Встановлено, що польська меншина була основою партій, що виступали проти більшовиків або змагалися з ними в боротьбі за владу під час революції, не поділяла ідеологію правлячої партії та займала активну політичну позицію. Крім того, протистояння більшовиків і польської меншини ускладнювалося існуванням національного питання, вирішення якого розглядалося з різних позицій. Ставлення радянської влади до поляків на початку 20-х років визначали складні стосунки Радянської України з Польщею. Все це відбувалося в умовах боротьби з інакодумцями в процесі побудови соціалістичного суспільства та радянізації населення всіх національностей, що проживали на території, захопленій більшовицькою Червоною Армією. Виокремлено та описано три етапи політики більшовиків щодо польського населення: 1) кінець 1920–1923 років – встановлення контролю над життям поляків на Правобережній Україні взагалі та Поділля, зокрема; 2) 1923–1933 роки – створення мережі культурно-освітніх закладів, що стали центрами ідеологічної роботи з поляками, відмова більшовиків від пошуку компромісу і проведення політики радянізації; 3) 1933–1938 роки – ліквідація польських організацій, культурних закладів, засобів масової інформації (газет, журналів) і початок проведення масових репресій. Визначено основні проблеми у взаєминах між ними. Особливу увагу в дослідженні зосереджено на поляках Поділля. Це пов'язано з тим, що політика радянських органів влади щодо польської національної меншини Поділля у 1920–1930-х роках мала свої особливості через прикордонне розташуванням регіону. Тому увага влади до національних меншин тут була особливо пильною та саме цей регіон став “полігоном” для випробування політичних заходів впливу.

The article analyzes the main causes and features of the political conflict between the Polish national minority and the authorities in the 1920s and 1930s. It was established that the Polish minority was the basis of parties that opposed the Bolsheviks or competed with them in the struggle for power during the revolution, did not share the ideology of the ruling party and took an active political position.In addition, the confrontation between the Bolsheviks and the Polish minority was complicated by the existence of a national question, the solution of which was viewed from different angles. The attitude of the Soviet government towards the Poles of Podillya in the early 1920s determined the difficult relations between Soviet Ukraine and Poland. All this took place in the context of the struggle against dissidents in the process of building a socialist society and the Sovietization of the population of all nationalities living in the territory occupied by the Bolshevik Red Army. Three stages of the Bolshevik policy towards the Polish population were singled out and described: 1) the end of 1920–1923 – the establishment of control over the life of Poles in Right-Bank Ukraine in general and in Podillya in particular; 2) 1923–1933 – creation of a network of cultural and educational institutions that became centers of ideological work with the Poles, the refusal of the Bolsheviks to find a compromise and pursue a policy of Sovietization; 3) 1933–1938 – liquidation of Polish organizations, cultural institutions, mass media (newspapers, magazines) and the beginning of mass repressions. The main problems in the relationship between them are identified. The study focuses on the Poles of Podillya. This is due to the fact that the policy of the Soviet government towards the Polish national minority of Podillya in the 1920s and 1930s had its own peculiarities due to the border location of the region. Therefore, the authorities' attention to national minorities was particularly vigilant, and it was this region that became a "testing ground" for testing political measures of influence.