Ефективність вирощування сортів Nicotiana rustica української групи в Закарпатській області

Abstract

На основі морфологічних особливостей і ареалів поширення N. rustica, Комес першим встановив шість різновидів: humilis, texana, brasilia, scabra, asiatica, jamaicensis. У класифікаторі роду Nicotiana Гудспіда махорка включена до підроду Rustica, секцію Rusticae, де вид N. rustica L. є єдиним представником. Автором описані три ясно відмінні між собою поліморфні різновиди: brasilia, pumila, pavonii. Різновид brasilia, найбільш урожайний і дає найбільш міцний курильний продукт, широко розповсюдився в Європі і Азії і став вихідним матеріалом для формування крупнолисткових сортів N. rustica. Основним фондом слугувала колекція вітчизняних місцевих сортів, які є чудовими представниками різних екотипів з великою сукупністю господарсько-цінних ознак, які також пристосовані до вирощування в певних умовах їхнього культивування. Об’єктом дослідження нам слугували сортотипи української групи, а саме ʻВисокоросла Зеленаʼ, ʻКурчаваʼ, ʻБакунʼ, ʻМалопасинковаʼ, ʻХмеловкаʼ і ʻЖовтаʼ. Дослідження проводилося на дослідній ділянці Закарпатської Державної сільськогосподарської дослідної станції, що заходиться в с. Велика Бакта Берегівського району протягом 2014–2018 рр.