Stages of migration of Muslims to Europe in the XX and XXI centuries: causes, nature, consequence

Abstract

The article examines the issue of the migration of the Muslim population from the regions of North Africa, the Middle East and Central Asia to the European Union. Muslim migration occurs in waves depending on the economic, political and social conditions of the countries of origin. After the First World War, and the partition of the Ottoman Empire between France and Great Britain, based on the Sykes-Picot Agreement, the Arab population of the Levant and Mesopotamia was artificially divided. This led to the division of peoples professing Islam, having an identical culture, speaking Arabic, which laid the foundation for future conflicts in the Middle East. Also, the European colonization of the Middle East region at the beginning of the 20th century left a psychological mark on the Arab people, that they were conquered and plundered by the European Christian civilization. The article is aimed at demonstrating the fact that the migration flows of Muslims, in the period after the Second World War, began to form enclaves of the Islamic world in Europe, which gradually expand their controlled territory in European cities. The first wave of Muslim migrants to Europe occurred in the fifties, after a labor agreement between the Federal Republic of Germany and the Republic of Turkey. Europe lay in ruins after the Second World War, and European countries needed cheap labor. Identical agreements were concluded between France, Belgium, Holland and the Arab countries of North Africa. The second wave of Muslim migration to Europe occurred in 2011, during the Libyan Civil War and the Arab Spring. The third wave occurred in 2015, which was called the European Migration Crisis. The fourth wave of Muslim migration to Europe occurred in 2021, after the withdrawal of NATO troops from Afghanistan. The fourth migration crisis was used by the President of Belarus Alexander Lukashenko as a mechanism for pressure on the countries of the European Union, primarily on Poland and the Baltic states. The Muslim migration flows pose a direct threat to the national security of both individual European countries and the entire European Union as a whole. The study was conducted using the system analysis method, which showed that Islamic migration to the countries of the European Union poses a threat to national security for European civilization, both at the moment and in the near future.

У статті розглядається питання міграції мусульманського населення з регіонів Північної Африки, Близького Сходу та Центральної Азії до Європейського Союзу. Мусульманська міграція відбувається хвилями в залежності від економічних, політичних і соціальних умов країн походження. Після Першої світової війни та поділу Османської імперії між Францією та Великобританією на основі угоди Сайкса-Піко арабське населення Леванту та Месопотамії було штучно розділене. Це призвело до поділу народів, які сповідують іслам, що мають ідентичну культуру, розмовляють арабською мовою, що заклало основу для майбутніх конфліктів на Близькому Сході. Також європейська колонізація Близького Сходу на початку XX століття залишила психологічний слід на арабському народі, що він був завойований і пограбований європейською християнською цивілізацією. Стаття покликана продемонструвати той факт, що міграційні потоки мусульман у період після Другої світової війни почали утворювати в Європі анклави ісламського світу, які поступово розширювали контрольовану їм територію в європейських містах. Перша хвиля мігрантів-мусульман до Європи виникла в п'ятдесятих роках після укладення трудової угоди між Федеративною Республікою Німеччина та Республікою Туреччина. Після Другої світової війни Європа лежала в руїнах, а європейським країнам була потрібна дешева робоча сила. Ідентичні угоди були укладені між Францією, Бельгією, Голландією та арабськими країнами Північної Африки. Друга хвиля міграції мусульман до Європи відбулася в 2011 році, під час громадянської війни в Лівії та арабської весни. Третя хвиля відбулася в 2015 році, яка отримала назву Європейська міграційна криза. Четверта хвиля міграції мусульман до Європи сталася в 2021 році після виведення військ НАТО з Афганістану. Четверта міграційна криза була використана президентом Білорусі Олександром Лукашенко як механізм тиску на країни Європейського Союзу, насамперед на Польщу та країни Балтії. Мусульманські міграційні потоки становлять пряму загрозу національній безпеці як окремих європейських країн, так і всього Європейського Союзу в цілому. Дослідження проводилося методом системного аналізу, який показав, що ісламська міграція до країн Європейського Союзу становить загрозу національній безпеці європейської цивілізації як на даний момент, так і в найближчому майбутньому.