Цивільна процесуальна дієздатність як умова реалізації права на позов у цивільному процес

Abstract

У статті проводиться дослідження умови реалізації права на позов у цивільному процесі – наявність цивільної процесуальної дієздатності в позивача. Зазначається, що позивач може особисто реалізувати право на позов або за допомогою судових представників. Проте, в будь-якому разі він повинен володіти цивільною процесуальною дієздатністю, оскільки, якщо від його імені буде діяти адвокат, останній має бути уповноважений на ведення цивільної справи в інтересах позивача. Уповноваження передбачає наявність у довірителя дієздатності. Стверджується, що цивільна процесуальна дієздатність позивача разом із його цивільною процесуальною правоздатністю утворюють цивільну процесуальну правосуб’єктність сторони позивача. Цивільна процесуальна правосуб’єктність позивача виступає однією із передумов його вступу в цивільні процесуальні правовідносини. Звертається увага, що спосіб перевірки цивільної процесуальної дієздатності позивача залежить від його особи: фізична чи юридична. Якщо позивач виступає юридичною особою, його цивільна процесуальна дієздатність виникає одночасно із цивільною процесуальною правоздатністю, тобто, у момент створення юридичної особи. Відзначається роль суду в перевірці цивільної процесуальної дієздатності позивача-юридичної особи за ідентифікаційним кодом ЄДРПОУ. Якщо позивачем виступає фізична особа виникнення в неї цивільної процесуальної дієздатності регламентується загальним та спеціальними правилами. В подальшому на матеріалах цивільного процесуального та матеріального законодавства аналізуються дані правила. Відзначається, що спеціальні правила появи у позивача-фізичної особи цивільної процесуальної дієздатності пов’язано з її набуттям та можливістю її здійснення.Відзначається наявність прогалин у законодавстві в регламентуванні набуття цивільної процесуальної дієздатності у позивача-фізичної особи та неузгодженості даного питання в актах цивільного процесуального та матеріального законодавства.

The article examines the conditions for exercising the right to sue in civil proceedings, - the presence of civil procedural capacity in the plaintiff. It is noted that the plaintiff can personally exercise the right to sue or with the help of court representatives. However, in any case, he must have civil procedural capacity, since, if a lawyer will act on his behalf, the latter must be authorized to conduct a civil case in the interests of the plaintiff. The authorization assumes that the principal has legal capacity.It is claimed that the plaintiff’s civil procedural legal capacity together with his civil procedural legal capacity form the civil procedural legal personality of the plaintiff. Civil procedural legal personality of the plaintiff is one of the prerequisites for his entry into civil procedural legal relations.It should be noted that the method of verifying the civil procedural capacity of the plaintiff depends on his identity: physical or legal.If the plaintiff acts as a legal entity, his civil procedural legal capacity arises simultaneously with civil procedural legal capacity, that is, at the time of creation of the legal entity. The role of the court in verifying the civil procedural capacity of the plaintiff-legal entity according to the identification code of the EDRPOU is noted.If the plaintiff is a natural person, the occurrence of civil procedural legal capacity in him is regulated by general and special rules. In the future, these rules are analyzed based on the materials of civil procedural and substantive legislation. It is noted that the special rules for the emergence of civil procedural legal capacity in the plaintiff-individual are related to its acquisition and the possibility of its implementation.It is noted that there are gaps in the legislation in regulating the acquisition of civil procedural legal capacity by the plaintiff-individual and the inconsistency of this issue in the acts of civil procedural and material legislation.