Уніонізм суверенних акторів у добу глобалізації

Abstract

У статті розглянуто особливості уніонізму держав як суверенних акторів, які прагнуть реалізувати інтеграційні прагнення задля реалізації певної мети. Досліджено різноманітні форми уніонізму суверенних акторів у сучасному світі, серед яких формування союзу кількох суверенних держав з метою досягнення політичних та економічних цілей (Європейський Союз). Акцентовано увагу на об’єднанні в одному політичному організмі розділених націй, кожна з частин якої створила власне державне утворення (Німеччина). Показана неможливість у найближчій перспективі уніонізму корейського народу зважаючи на тривалий досвід існування двох частин народу у різних політико-ідеологічних та соціально-економічних системах. Проаналізовано особливості сербсько-чорногорського уніонізму, який полягає у визнанні неподільності союзу Сербії і Чорногорії і передбачає союз двох рівноправних партнерів і двох рівноправних націй. Досліджено уніонізм, пов’язаний з паннаціоналістичними рухами, в основі яких лежить певна панідея. Доведено, що геополітичне розуміння уніонізму (К. Хаусхофер) передбачає об’єднання народів за географічною ознакою, а етнополітичне (Е. Сміт) робить наголос на національних аспектах паннаціоналізму. Проаналізовано «іредентистський уніонізм суверенних акторів» як особливий вид уніонізму. На прикладі Молдови й Румунії продемонстровано можливий варіант «поглинання» однієї держави іншою, що випливає з твердження про тотожність народів, які проживають у двох державах. Показано відмінності уніонізму суверенних акторів від «захисного уніонізму», який реалізують Великобританія та Іспанія задля забезпечення єдності країни в умовах посилення сепаратистських рухів, та від «курдського стилю» іредентизму.

The article considers the peculiarities of the unionism of states as the sovereign actors struggling to realize the integrational intentions for the realization of a specific goal. The article studies different forms of the unionism of the sovereign actors in the modern world, among which is the establishment of the union of several sovereign states to achieve the political and economic goals (European Union). The attention is focused on the unification of separate nations, each of the parts of which created its own state formation, in one political body (Germany). The impossibility is demonstrated of the unionism of Korean people considering the long-lasting period of existence of two parts of one people in different politico-ideological and socio-economic systems. The article analyses the peculiarities of the Serbian and Montenegrin unionism consisting in the acknowledgment of the inseparability of the union of Serbia and Montenegro and presupposes the union of two partners and two nations enjoying the equal rights. The article studies the unionism connected with the pan-nationalist movements based on a specific pan-idea. It is proved that the geopolitical vision of unionism (K. Haushofer) presupposes the unification of peoples according to the geographic attributes and the ethnopolitical (Е. Smith) accentuates the national aspects of the pan-nationalism. The article analyses the “irredentist unionism of the sovereign actors” as a special type of unionism. The possible variant of “absorption” of one state by the other is exemplified by Moldova and Romania which follows from the statement about the identity of peoples residing in two states. The differences between the unionism of the sovereign states are demonstrated and the “defensive unionism” realized by Great Britain and Spain to provide for the unity of the country under the conditions of the strengthening of the separatist movements, and between the of the «Kurdish style» irredentism.