Менеджмент сучасних партій: евристичність теоретичних підходів та виклики політичних криз

Abstract

Розглядаються сучасні виклики індивідуалізації політичних уподобань, які спонукають партії до необхідності вступати у взаємодію з відносно дрібними соціальними групами. Вивчено особливості конкурентних відносин політичних партій в боротьбі за уподобання виборців. Наголошено на взаєминах партій і громадських рухів, неурядових організацій, груп тиску та впливу, самоврядних локальних спільнот та етнічних громад. Розкрито потребу в умовах масштабної військової агресії звернути увагу наукової спільноти на сприяння політичній консолідації та внутрішній єдності суспільства як функцію політичних партій в сучасній Україні. У статті застосовуються фахові методичні засоби сучасних політичних наук. Зокрема, компаративний аналіз описує значення партійного менеджменту в сталих демократіях і трансформаційних суспільствах. Ретроспективний аналіз визначає значення та вплив ключових організаційних вимірів партійного менеджменту. Фахові методи включають системний підхід і метод структурного функціоналізму. Вони спрямовані на визначення важливих пріоритетів ефективності партійного менеджменту в умовах кризи, а також конкретні структурні зв'язки партійного менеджменту та поведінки окремих соціальних груп, зокрема молоді. Увага приділяється просуванню конкретних інтересів на політичний рівень, яке вимагає концентрації зусиль всієї партійної організації. Встановлено орієнтири партійного менеджменту передусім в контексті формальних завдань. Акцентовано на постійних контактах партійних організацій із симпатиками та соціальним середовищем. Встановлено, що в умовах в умовах антикризової політики держави політичні партії узгоджують позиції з діями урядів та правлячих коаліцій. Розкрито значення виборчих процедур, у рамках яких партії намагаються забезпечити відповідні позиції в рейтингах та на виборчих перегонах. З’ясовано, що внутрішньопартійна конкуренція стимулює оновлення кадрів та оновлення ідейних основ. Доведено, що слабка соціальна база та кризова соціально-економічна ситуація спонукають до домовленостей з політичними інвесторами. Виявлено, що одним з перспективних напрямків реалізації партійного менеджменту є розгляд несистемних або маргінальних партій, які протистоять системним партія та виражають інтереси периферійних соціальних груп.

The current challenges of political preferences individualization, which motivate parties to interact with relatively small social groups, are considered. The peculiarities of competitive relations of political parties in the struggle for the preferences of voters are studied. Emphasis is placed on the relationship between parties and social movements, non-governmental organizations, pressure and influence groups, self-governing local communities and ethnic communities. The need to draw the attention of the scientific community to the promotion of political consolidation and internal unity of society as a function of political parties in modern Ukraine is revealed in the conditions of large-scale military aggression. The article uses professional tools of modern political science. In particular, comparative analysis describes the importance of party management in sustainable democracies and transformational societies. Retrospective analysis determines the importance and impact of key organizational dimensions of party management. Professional methods include a systems approach and the method of structural functionalism. They are aimed at identifying important priorities for the effectiveness of party management in a crisis, as well as specific structural links between party management and the behavior of certain social groups, including youth. Attention is paid to the promotion of specific interests at the political level, which requires the concentration of efforts of the entire party organization. The guidelines of party management are established, first of all, in the context of formal tasks. Emphasis is placed on constant contacts of party organizations with sympathizers and the social environment. It has been established that in the conditions of anti-crisis policy of the state, political parties coordinate their positions with the actions of governments and ruling coalitions. The importance of election procedures in which parties try to secure appropriate positions in the rankings and in the election race is revealed. It was found that intra-party competition stimulates the renewal of personnel and the renewal of ideological foundations. It has been proven that the weak social base and the crisis socio-economic situation lead to agreements with political investors. It was found that one of the promising areas of party management is the consideration of non-systemic or marginal parties that oppose systemic parties and express the interests of peripheral social groups.