Проблеми правового регулювання реалізації територіальними громадами права на невитребувані земельні частки (паї) з 1 січня 2025 року

Abstract

В статті висвітлюються ключові проблеми правового регулювання, які набудуть особливої актуальності з 1 січня 2025 року для територіальних громад сіл, селищ, міст. Зокрема, піднімається питання доцільності застосування до невитребуваних земельних часток паїв правил оформлення «безхазяйного нерухомого майна», висвітлюються законодавчі обмеження використання земель сільськогосподарського призначення, в тому числі невитребуваних земельних часток (паїв) територіальними громадами. Автор приходить до висновку, що правова природа невитребуваної земельної частки (паю) не сумісна з порядком визнання майна безхазяйним, що штучно ускладнює правове регулювання відносин з невитребуваними земельними частками (паями). Крім того, сама пособі закладена модель визнання права власності на земельну ділянку в порядку визнання майна безхазяйним, ризикує залишитися нормами без реалізації з огляду на прогалини правового забезпечення обліку земельної ділянки як безхазяйного майна. Другою проблемою, є штучна обмеженість у розпорядженні землями сільськогосподарського призначення комунальної власності, закладена у ч. 4 ст. 92 ЗК України, зокрема передача земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності у постійне користування дозволяється лише для будівництва та обслуговування об’єктів нерухомого майна (будівлі, споруди), а також у випадках передачі у постійне користування державному, комунальному підприємству, установі, організації земельної ділянки, вилученої із постійного користування іншого державного, комунального підприємства, установи, організації. Зазначена норма безпідставно обмежує право територіальних громад на використання земель сільськогосподарського призначення, в тому числі невитребуваних земельних часток (паїв), комунальними підприємствами. Автор пропонує ряд законодавчих змін, які необхідно прийняти та ввести в дію до 1 січня 2025 року.

The article highlights the key problems of legal regulation, which will become especially relevant from January 2025 for territorial communities of villages, towns, and cities.In particular, the question of the expediency of applying the rules for registration of «ownerless real estate» to unclaimed land shares is raised, legal restrictions on the use of agricultural land, including unclaimed land shares (shares) by territorial communities, are highlighted. The author comes to the conclusion that the legal nature of an unclaimed land share (share) is not compatible with the procedure for recognizing property as ownerless, which artificially complicates the legal regulation of relations with unclaimed land shares (shares). In addition, the self-imposed model of recognition of the ownership of a land plot in the order of recognition of property as ownerless risks being left unimplemented by the norms given the gaps in the legal provision of accounting for the land plot as ownerless property.The second problem is the artificial limitation in the disposal of agricultural lands of communal property, laid down in Part 4 of Art. 92 of the Civil Code of Ukraine, in particular, the transfer of an agricultural land plot of state, communal property for permanent use is allowed only for the construction and maintenance of real estate objects (buildings, structures), as well as in cases of transfer for permanent use to a state, communal enterprise, institution, organization a plot of land withdrawn from the permanent use of another state, communal enterprise, institution, organization.The author proposes a number of legislative changes that must be adopted and implemented by January 1, 2025.