Методологічні підходи до оптимізації адміністративних послуг в Україні

Abstract

У статті на підставі комплексного аналізу розглянуто методологічні підходи до оптимізації адміністративних послуг в Україні. Актуальність теми зумовлена реалізацією концепції сервісної правової держави де ефективна організація надання адміністративних послуг входить до кола фундаментальних проблем функціонування суспільства та держави. Об’єктом дослідження є система надання адміністративних послуг. Предметом дослідження є методологічні положення щодо формування та розвитку організації надання адміністративних послуг. Багатогранність проблеми зумовила необхідність комплексного використання системного підходу до предметної галузі, що вивчається. Використовувалися загальнонаукові та специфічні методи пізнання – аналіз і синтез, індукція та дедукція, порівняльний аналіз, узагальнення, систематизація, історико-логічний метод і інші. Адміністративні послуги визначаються як блага, надання яких ініційовано при взаємодії держави з громадянським суспільством і бізнесом та делеговано державі. Засобом систематизації організації та надання послуг виступила класифікація. Результатом систематизації адміністративних послуг стає побудова класифікаційної системи послуг як соціально-економічного явища, тобто. приведення сукупності адміністративних послуг до певної ієрархічної єдності у функціональних цілях. Відповідно до такого варіанта визначення ключовими властивостями при ідентифікації адміністративних послуг як публічних є: пов’язаність з виконанням державних функцій; безпосередня між секторна взаємодія. Методологія дослідження оптимізації адміністративних послуг ґрунтується на суб’єктно-орієнтованого підходу. Базисом нормативної складової методології організації надання послуг є чинник суб’єктності, який визначається за критеріями. Перший критерій передбачає послідовне подолання суб’єкт-об’єктної орієнтації на суб’єкт-полісуб’єктну. Другий критерій передбачає зміну домінанти внутрішньої орієнтації на зовнішню. Третій критерій характеризується за допомогою необхідності персоналізації та індивідуалізації взаємодії. Четвертий критерій заснований на домінанті розвитку всіх суб’єктів сервісної діяльності.

Methodological approaches to the optimization of administrative services in Ukraine are considered in the article based on a comprehensive analysis. The topicality of the topic is due to the implementation of the concept of a service legal state, where the effective organization of the provision of administrative services is one of the fundamental problems of the functioning of society and the state. The object of the research is the system of providing administrative services. The subject of the study is the methodological provisions on the formation and development of the organization of administrative services. The multifaceted nature of the problem necessitated the complex use of a systemic approach to the subject area being studied. General scientific and specific methods of cognition were used - analysis and synthesis, induction and deduction, comparative analysis, generalization, systematization, historical-logical method and others. Administrative services are defined as goods, the provision of which is initiated by the interaction of the state with civil society and business and delegated to the state. A means of systematization of the organization and provision of services was classification. The result of the systematization of administrative services is the construction of a classification system of services as a socio-economic phenomenon, i.e. bringing the totality of administrative services to a certain hierarchical unity for functional purposes. According to this version of the definition, the key properties when identifying administrative services as public are: connection with the performance of state functions; direct inter-sectoral interaction. The research methodology for optimization of administrative services is based on a subject-oriented approach. The basis of the normative component of the methodology of the organization of service provision is the subjectivity factor, which is determined by criteria. The first criterion involves successive overcoming of the subject-object orientation to the subject-poly subject orientation. The second criterion involves changing the dominant internal orientation to external. The third criterion is characterized by the need for personalization and individualization of interaction. The fourth criterion is based on the dominant development of all subjects of service activity.