Маніпулятивні PR-технології у політичному менеджменті та зв’язках з громадськістю

Abstract

Формування ідей в політиці та іміджі політика можуть розглядатися з точки зору різних дослідницьких аспектів. Вагомим аспектом здійснення PR-діяльності у сучасному суспільному житті є публічність, яка постає не лише як робота з громадськістю через офіційні звернення, оприлюднення постанов, звітів, а й реалізацію принципу загальнодоступності інформації про різні види та форми їх діяльності. Водночас, тривають процеси трансформації структурних компонентів інформаційного простору, що позначається як появою нових форм, так і одночасною і тотальною мобілізацією Інтернет-технологій, формуючи унікальну медіареальність, в якій публічність та загальнодоступність стають нерозрізнюваними. Тому у статті актуалізовано питання щодо використання комунікаційних стратегій та PR-технологій у політичному менеджменті в контексті побудови негативних меседжів, із застосуванням таких механізмів як: аномія, теорія змови – політична параноя і політична омана (неправда). Адже ці явища є негативним проявом у кризових «незрілих» суспільствах, де аномія виникає у стані розгубленості та дезорієнтації, коли ми хочемо перекласти провину на інших у контексті певних подій у соціально-політичній ситуації. Окрім того, подібні негативні явища часто поєднуються із виникненням «теорії змови», яка виникає там, де є відповідне ментальне чи культурне підгрунтя (де є віра в легенди та міфи). Розглядається явище фішингу як на особистісному, так і колективному рівні сприйняття, яке впливає на виникнення феномена «політичної параної». Однією із негативних технологій, що визначає глибоку кризу в формуванні політичної свідомості, є артикуляція політиками політичної омани (брехні), що використовується для зміцнення або послаблення чиїхось позицій, використовується для отримання повного набору інструментів, що використовуються при створенні медійних образів політиків, партій чи політики в широкому розумінні.

The formation of ideas in politics and the image of a politician can be considered from the point of view of various research aspects. An important aspect of PR activities in modern public life is publicity, which appears not only as work with the public through official appeals, publication of resolutions, reports, but also the implementation of the principle of public availability of information about various types and forms of their activities. At the same time, the processes of transformation of the structural components of the information space continue, which is indicated both by the emergence of new forms and by the simultaneous and total mobilization of Internet technologies, in fact, forming a unique media reality in which publicity and accessibility become indistinguishable. The purpose of this article is to draw attention to the issue of the use of communication strategies from the fields of PR and political marketing in the context of building a negative message, using the following mechanisms: anomie, conspiracy theory – political paranoia and political lies. From a psychological point of view, anomie can mean «a dearth of sense, a dearth of meaning». The cause of this phenomenon is always sought for outside ourselves, in states of confusion and disorientation, when we want to find those guilty of an event/socio-political situation. These treatments are frequently combined with the building of a «conspiracy theory». They appear at specific moments in history, or in specific socio-political formations. They may relate to the collective mentality (operating on the principle of legends or myths). In the analysed context, they are states of consciousness of an individual who also performs important public and political functions. Their use in a political creation consists primarily of finding, for oneself and others, the existence of a collective enemy and fighting it. The result of this approach is the creation of the phenomenon of «political paranoia» as a particular way of thinking about politics. Another element of this puzzle is the articulation by politicians of a political lie. This phenomenon (according to definition) occurs when someone utters a claim that she knows or suspects is false, in the hope that others will consider it to be true. Lying is an action deliberately aimed to deceive the target audience. The phenomena analysed constitute an important contribution to research on the problem of mediatisation (medialisation) of social life, culture, and politics.