Застереження щодо тлумачення: досвід Конституційної ради Французької Республіки

Abstract

У процесі здійснення контролю за конституцій- ністю Конституційна рада Французької Республіки (орган конституційної юрисдикції) може або оголо- сити положення таким, що відповідає Конституції, або таким, що суперечить останній. Проте сама Рада, здійснюючи свої функції, знаходить альтернативу, щоб зменшити кількість положень, які мають ризик бути визнаними невідповідними Конституції. Вона робить це через механізм застереження щодо тлума- чення. Ця процедура дозволяє Раді оголосити поло- ження конституційним за умови, що це положення тлумачиться або застосовується у спосіб, який вказує Конституційна рада. Метою статті є аналіз процедури здійснення засте- реження щодо тлумачення Конституційною радою, адже така практика підкреслює здатність Ради впли- вати на застосування законів, при цьому уникаючи прямого зіткнення із парламентом. Використання цього методу Радою відображає ево- люцію цього органу у напрямку узгодження засто- сування закону з конституційними вимогами. Ця модальність тлумачення дає змогу виправити поло- ження, яке без цього застереження щодо тлумачення підлягало б конституційній цензурі. У статті проана- лізовано види застережень щодо тлумачення, а також рішення Конституційної ради, як приклади здійс- нення такої техніки. Зроблено висновки щодо того, що Конституційна рада фактично використовує нові юрисдикційні методи, які спрямовані на легітимізацію контролю за конституційністю. Визначено вплив такого механізму на процес здійснення пріоритетного питання консти- туційності (QPC). Застереження щодо тлумачення є важливим механізмом у французькому конституцій- ному правопорядку, адже забезпечує вимоги правової визначеності законодавчого положення, а, отже, вер- ховенства права.

In the process of exercising control over constitutionality, the Constitutional Council of the French Republic (a body of constitutional jurisdiction) can either declare a provision to be in accordance with the Constitution or to be contrary to the latter. However, the Council itself, performing its functions, finds an alternative to reduce the number of provisions that have the risk of being recognized as inconsistent with the Constitution. It does so through the mechanism of an interpretative caveat. This procedure allows the Council to declare a provision constitutional, provided that the provision is interpreted or applied in a manner that the Constitutional council directs. The purpose of the article is to analyze the procedure for implementing a reservation on interpretation by the Constitutional council, because this practice emphasizes the ability of the Council to influence the application of laws, while avoiding a direct confrontation with the parliament. The use of this method by the Council reflects the evolution of this body in the direction of harmonizing the application of the law with constitutional requirements. This modality of interpretation makes it possible to remedy a provision that, without this interpretative clause, would be subject to constitutional censorship. The article analyzes the types of reservations regarding interpretation, as well as the decisions of the Constitutional Council, as examples of the implementation of such a technique. Conclusions were made that the Constitutional council actually uses new jurisdictional methods aimed at legitimizing constitutionality control. The impact of such a mechanism on the process of implementation of the priority question of constitutionality (QPC) is determined. The interpretation clause is an important mechanism in the French constitutional legal order, because it ensures the requirements of legal certainty of the legislative provision and, therefore, the rule of law.