Політична компетентність громадян у демократичному суспільстві

Abstract

У статті авторка визначає політичну компетентність громадян у демократичному суспільстві. Ця проблема є дуже актуальною для сучасного політичного процесу в Україні. Від рівня політичної компетентності громадян залежить результат демократичних перетворень, європейська та євроатлантична інтеграція. Окрім актуальності, проблема формування політичної компетентності характеризується складністю та багатофакторністю. Представлено позицію соціального конструктивізму, відповідно до якої громадяни конструюють політичну реальність на основі певного рівня політичної компетентності. У творах соціальних конструктивістів виокремлено два підходи. Відповідно до першого, у суспільстві формується певна група (еліта, правлячий клас, технократи), яка конструює реальність для інших груп. Відзначено, що на сучасному етапі з метою конструювання політичної реальності широко використовуються комунікативні технології, інтернет-комунікації, соціальні мережі. Другий підхід представлено у теорії повсякденності. Відповідно до неї саме повсякденна взаємодія індивідів є плавильним котлом формування політичної компетентності. Спільним для цих двох підходів є наголос на свободі індивідів, індивідуалізмі, громадській думці та природних правах людини, як основі демократичного суспільства, а також на необхідності політичної освіти. Відзначено, що представники теорії повсякденності обґрунтовують суб’єктивну реальність повсякденного життя, яке легітимізує символічні універсуми. Порозуміння між індивідами у «життєсвіті» вимагає різних компетентностей для різних комунікативних ситуацій, зокрема – для голосування на виборах, контролю над публічною політикою. Політична компетентність у демократичному суспільстві проявляється у обмеженні влади «пророків», які використовують інтернет-комунікації, соціальні мережі задля впливу на громадську думку, маніпуляцій нею. Навпаки, пріоритет має надаватись політичній освіті, раціональним політичним дебатам, подоланню медіатизації політики тощо. Це має сприяти формуванню політичної компетентності громадян у демократичному суспільстві.

In the article, the author defines the political competence of citizens in a democratic society. This issue is very relevant for the modern political process in Ukraine, as the result of democratic transformations, European and Euro-Atlantic integration depends on the level of political competence of citizens. In addition to relevance, the problem of forming political competence is characterized by complexity and multifactorial nature. The article presents the position of social constructivism, according to which citizens design political reality based on a certain level of political competence. In the works of social constructivists, two approaches are distinguished. Comply with the first one, a certain group (elite, ruling class, technocrats) is formed in society, which designs reality for other groups. It is noted that at the present stage, communication technologies, internet communications, and social networks are widely used to architect political reality. The second approach is presented in the everyday life theory. Comply with it, it is the daily interaction of individuals that is the melting pot for the political competence formation. Common point for these two approaches is the emphasis on individual freedom, individualism, public opinion and natural human rights as the foundation of a democratic society, as well as the need for political education. It is noted that representatives of the everyday life theory justify the subjective reality of everyday life, which legitimizes symbolic universes. Consent between individuals in the "life world" requires different competencies for different communication situations, in particular – for voting in elections, monitoring over the public policy. Political competence in a democratic society is manifested in limiting the power of "prophets" who use internet communications and social networks to influence and manipulate public opinion. On the contrary, priorities should be given to political education, rational political debate, overcoming the mediatization of politics, and so on. This should contribute to the formation of political competence of citizens in a democratic society.