Економічні, культурні та політичні чинники євроскептицизму

Abstract

У статті авторка системно досліджує аспект прикладних витоків євроскептицизму як соціально-політичного феномена. Комплексний підхід дозволяє виділити три ключові групи чинників досліджуваного явища, а саме – економічні, культурні та політичні фактори. Блок економічних чинників пов’язаний, насамперед, із економічним статусом людини, рівнем її соціальної захищеності, фінансовими можливостями та перспективами їх поліпшення/ погіршення в результаті євроінтеграції. Аналіз економічних чинників ґрунтується на ревізії ідей представників утилітаризму (егоцентричний та соціотропний підходи). Культурні чинники пов’язані з рівнем залежності самоідентифікації особи від країни (одинична ідентичність), кількох країн (множинна ідентичність) та ЄС загалом. Окрім цього, культурний напрямок активно залучає до аналізу проблеми концепт соціального капіталу, а точніше – стандарти загальної взаємності та соціальної довіри. Представники даного наукового підходу наголошують на важливості аналізу багаторівневої природи довіри в європейському контексті, розрізняючи три її форми (власна національність, громадяни ЄС та люди за межами Європи). Політичні чинники залежать від політичних установок громадян країн-членів ЄС. Насамперед, люди використовують національну політичну ситуацію як орієнтир для оцінки європейської інтеграції, причому підтримка останньої залежить від оцінки національного уряду та функціонування демократії в країні проживання. Індивідуальний політичний досвід взаємодії з державними органами своєї країни екстраполюється на інституції ЄС. Чим нижче рівень сприйняття особою себе як людини політично активної та впливової, тим більш виразна тенденція до євроскептицизму. Невідповідність діяльності представників та установ ЄС очікуванням громадян також має деструктивний вплив на євроінтеграцію.

In the article, the author systematically researches the aspect of the applied origins of Euroscepticism as a sociopolitical phenomenon. A comprehensive approach allows to identify three key groups of factors of the studied phenomenon, namely economic, cultural and political factors. The block of economic factors is connected, first of all, with the economic status of a person, the level of his social security, financial opportunities and prospects for their improvement/deterioration as a result of European integration. The analysis of economic factors is based on a revision of the ideas of representatives of utilitarianism (egocentric and sociotropic approaches). Cultural factors are related to the level of dependence of a person’s self-identification on the country (single identity), several countries (multiple identity) and the EU in general. In addition, the cultural direction actively involves the concept of social capital in the analysis of the problem, or more precisely, the standards of general reciprocity and social trust. Representatives of this scientific approach emphasize the importance of analyzing the multi-level nature of trust in the European context, distinguishing its three forms (own nationality, EU citizens and people outside Europe). Political factors depend on the political attitudes of citizens of EU member states. First of all, people use the national political situation as a guide to evaluate European integration, and support for the latter depends on the evaluation of the national government and the functioning of democracy in the country of residence. Individual political experience of interaction with the public bodies of one’s country is extrapolated to EU institutions. The lower the level of a person’s perception of himself as a politically active and influential person, the more pronounced the tendency towards Euroscepticism. The inconsistency of the activities of EU representatives and institutions with citizens’ expectations also has a destructive effect on European integration.