Socio-political ideas in I-Ching: historical context, power and intellectual tradition

Abstract

“I Ching” (“Book of Changes”, “Zhouyi”) is an ancient Chinese book, which reveals the philosophical and magical interpretation of the structure of the world, as well as the foundations of change in society and the state. In the intellectual tradition, “I Ching” took a prominent place among the major Confucian books (“Five Classics” / “Wujing”). It is studied that “I Ching” has become an integral part of cultural and political processes in China and the corresponding changes in society and public administration. The scientific discourse that has developed and continues to develop around “I Ching” is considered, in particular, the researches made by representatives of different cultures and Chinese scholars are analyzed. It was found that Chinese scholars, starting from the XX century, often aimed to convey certain ideas and interpretations of “I Ching” to non-Chinese audiences, whose interest began to grow rapidly at this time. The main approaches in intellectual thought to find out the answer to the question about the probable author or authors of “I Ching” are studied. Part of the commentary discourse on “I Ching”, which developed within the Confucian tradition, as well as in the aspect of translating the book into European languages, is analyzed. The role of “I Ching” as an important component in the education system, aimed at forming an educated political elite and skilled Chinese government officials from its inception to the present day, is analyzed. It was found that the popularity of “I Ching” and interest in it among cultural and political elites was due to the fact that the book contained certain tools for forecasting the development of social processes, as well as explaining how to act in different circumstances in the best way. It is noted that with the change of historical epochs and ruling dynasties in China there was also a change in the tools of forecasting the socio-political environment, which was accompanied by transformations in the intellectual tradition and was reflected in the “I Ching”. It is studied that the ideas in “I Ching” and their interpretations, which over time became an integral part of the book, were an effective tool for legitimizing existing practices of management of socio-political processes in ancient China, and their predictive nature and focus on understanding the future served the purpose of constituting the directions of transformation and development of state institutions.

«І-цзін» («Книга змін», «Чжоу І») стародавня китайська книга, у якій розкривається філософсько-магічне тлумачення будови світу, а також підвалини змін у суспільстві та державі. В інтелектуальній традиції «І-цзін» зайняла поважне місце з-поміж головних конфуціанських книг («Конфуціанське П’ятикнижжя» / «У Цзін»). Досліджено, що «І-цзін» стала невід’ємною складовою культурних і політичних процесів у Китаї і відповідних змін у суспільстві та державному управлінні. Розглянуто науковий дискурс, що склався та продовжує розвиватись навколо «І-цзін», зокрема, проаналізовано праці, що були створені представниками різних культур та власне китайськими дослідниками. З’ясовано, що останні, починаючи з XX ст., нерідко мали за мету донести певні ідеї та інтерпретації «І-цзін» для некитайської аудиторії, зацікавленість якої почала стрімко зростати у цей час. Досліджено основні підходи в інтелектуальній думці щодо з’ясування відповіді на питання про ймовірного автора чи авторів «І-цзін». Проаналізовано частину коментаторського дискурсу стосовно «І-цзін», що склався у межах конфуціанської традиції, а також в аспекті перекладу книги на європейські мови. Проаналізовано роль «І-цзін» як важливої складової у системі освіти, що мала на меті формувати освічену політичну еліту та кваліфікованих державних чиновників Китаю, починаючи з часів появи роботи і до сучасного періоду. З’ясовано, що популярність «І-цзін» та інтерес до неї з середовища культурно-політичних еліт був зумовлений тим, що книга містила певні засоби для побудови прогнозів стосовно розвитку суспільних процесів, а також пояснення як діяти за різних обставин в оптимальний спосіб. Відзначено, що зі зміною історичних епох та правлячих династій у Китаї відбувалась також зміна інструментів прогнозування соціально-політичного середовища, що супроводжувалось трансформаціями в інтелектуальній традиції та відобрежено в «І-цзін». Досліджено, що ідеї в «І-цзін» та відповідні їх інтерпретації, які з часом ставали невід’ємною частиною самої книги, були ефективним інструментом легітимації існуючих практик управління соціально-політичними процесами у Стародавньому Китаї, а їх прогнозний характер та орієнтація на розуміння майбутнього слугували завданням щодо конституювання напрямів трансформації та розвитку державних інституцій.