Публічний простір як чинник розвитку локального політичного менеджменту

Abstract

Вивчаються процеси спроможності прийняття політичних рішень локального рівня, які передбачають публічне звернення до громади на основі визначеної процедури та з певними прогнозованими ефектами. Розглядаються можливості представництва інтересів всіх локальних політичних груп в рамках публічного простору, що виступають передумовою експертизи варіантів розвитку громади та її стабільності в мінливих умовах. Розкривається значення публічного простору на тлі процесів децентралізації, яка визначає передумови удосконалення національної моделі локального політичного менеджменту. Встановлюються існуючі потреби виявлення значення публічних просторів як чинників розвитку локальної демократії та удосконалення політичної участі. Обговорюється досягнення цілей розбудови сталої демократії, яке неможливе без підвищення рівня політичної активності громадян на локальному рівні. У статті обґрунтовано, що інтереси розбудови повноцінної локальної демократії вимагають комплексного задіяння механізмів публічної репрезентації політичних поглядів та позицій. З’ясовуються особливості та культурні передумови відстоювання політичного вибору, що передбачають наявність можливостей для вільного висловлення своїх думок, навіть якщо вони відрізняється від основного вектору дискурсу влади. Досліджується здатність мешканців населених пунктів виразити власне ставлення до місцевої політики, яка стає основою для їх оцінки та аналізу з боку зовнішніх політичних суб’єктів. Розкрито основи інтерпретації публічного простору, яка стає частиною інфраструктурного сприйняття державно-владної інформації. Виявляється значення взаємозв’язку нових платформ обговорення локального порядку денного з соціально-демографічними групами на локальному рівні. Встановлено специфіку завдання, яке виходить від пріоритетів забезпечення демократичного політичного різноманіття. Досліджується ступінь управління завданнями локального політичного менеджменту в контексті стимулювання проявів мистецької самореалізації серед жителів міст. З’ясовується ступінь публічної ангажованості мешканців-городян, які отримують опції для обрання власної локальної ідентичності на зміну пострадянській символьній структурі свідомості. Вивчено значення невимушеної, неінспірованої публічної політичної активності, яка сприяє постійному відтворенню самоорганізації політичних спільнот на локальному рівні. Зроблено висновок про результативність демократичних перетворень на локальному рівні в сучасній Україні та її зв’язок з причинами появи «місцевих майданів» як просторів просування загальнонаціонального порядку денного.

The processes of local level political decision-making capacity are studied, which involve a public appeal to the community based on a defined procedure and with certain predicted effects. The possibilities of representing the interests of all local political groups within the framework of public space are considered, which are a prerequisite for the examination of community development options and its stability in changing conditions. The importance of public space against the background of decentralization processes, which determines the prerequisites for improving the national model of local political management, is revealed. Existing needs to identify the importance of public spaces as factors in the development of local democracy and improvement of political participation are established. The achievement of the goals of building sustainable democracy, which is impossible without increasing the level of political activity of citizens at the local level, is discussed. The article substantiates that the interests of building a full-fledged local democracy require the comprehensive involvement of mechanisms of public representation of political views and positions. The specifics and cultural prerequisites for the advocacy of political choice are clarified, which provide opportunities for free expression of one’s opinions, even if they differ from the main vector of the discourse of the government. The ability of residents of settlements to express their own attitude to local politics, which becomes the basis for their evaluation and analysis by external political subjects, is studied. The foundations of the interpretation of public space, which becomes part of the infrastructural perception of state-authority information, are revealed. The significance of the relationship between new platforms for discussing the local agenda with socio-demographic groups at the local level is revealed. The specificity of the task, which comes from the priorities of ensuring democratic political diversity, has been established. The degree of management of the tasks of local political management in the context of stimulating manifestations of artistic self-realization among city residents is investigated. The degree of public involvement of city dwellers, who receive options for choosing their own local identity to replace the post-Soviet symbolic structure of consciousness, is clarified. The importance of unforced, uninspired public political activity, which contributes to the constant reproduction of self-organization of political communities at the local level, is studied. A conclusion is made about the effectiveness of democratic transformations at the local level in modern Ukraine and its connection with the reasons for the emergence of “local maidans” as spaces for the promotion of the national agenda.