Питання національної безпеки та його вплив на формування політичної культури Скандинавських країн

Abstract

У статті проаналізовано особливості формування та специфічні чинники розвитку питання національної безпеки у внутрішній та зовнішній політиці Скандинавських країн. Досліджено процес впливу питання національної безпеки на формування політичної культури Скандинавських країн. Доведено взаємозалежність між політично-культурними та зовнішньополітичними чинниками на різних історичних етапах. Конкретизовано категоріально-понятійний апарат дослідження факторів впливу на формування скандинавської взаємодії у питаннях національної безпеки. Розглянуто сукупну дію об’єктивних та суб’єктивних чинників розвитку політичної взаємодопомоги в питаннях вироблення спільної безпекової політики. Окреслено перспективи розвитку даного питання в процесі політичної модернізації з урахуванням національних особливостей кожної країни. Виділено перспективи подолання негативних чинників які впливають на вироблення більш досконалої політики у взаємовідносинах щодо національної безпеки. Також проаналізовано процес вступу Швеції та Фінляндії в НАТО та позитивні наслідки які несе дане явище для безпеки не тільки Скандинавського регіону, а і всієї Європи зокрема для України. Проведений аналіз приводить до чіткого розуміння, що всі ці чинники які сформувались під впливом різних історичних та соціально-політичних явищ, стали наслідком формування ефективної політики взаємодопомоги в процесі вироблення спільних рішень щодо національної безпеки Скандинавських країн. В основу міждержавної взаємодії Скандинавських країн було покладено принципи культурної спорідненість, відданість демократичним цінностям, повага до національного суверенітету кожної з країн. Висока ефективність даних процесів супроводжувалась, міцно сформованою політичною культурою в кожній з країн. Що в свою чергу, сформувало історичну традицію міждержавної комунікації, та спільного узгодження вкрай необхідних рішень щодо реагування на гострі питання загроз як внутрішнього так і на зовнішнього характеру. Даний досвід виявився вкрай продуктивним, а добре вироблений спільний підхід до подолання загроз призвів до того, що найбільш важливі соціально-політичні явища були подоланні спільно без важких наслідків для національної безпеки кожної країни.

The peculiarities of the formation and specific factors of the development of the issue of national security in the internal and external policy of the Scandinavian countries are analyzed. The process of the influence of the issue of national security on the formation of the political culture of the Scandinavian countries has been studied. The interdependence between political-cultural and foreign policy factors at different historical stages is proven. The categorical-conceptual apparatus of the study of influencing factors on the formation of Scandinavian cooperation in matters of national security is concretized. The combined effect of objective and subjective factors in the development of political mutual assistance in the development of a joint security policy is considered. The prospects for the development of this issue in the process of political modernization are outlined, taking into account the national characteristics of each country. Prospects for overcoming negative factors affecting the development of a more perfect policy in relation to national security are highlighted. The process of the accession of Sweden and Finland to NATO and the positive consequences of this phenomenon for the security of not only the Scandinavian region, but also the whole of Europe, in particular for Ukraine, are also analyzed. The conducted analysis leads to a clear understanding that all these factors, which were formed under the influence of various historical and socio-political phenomena, became a consequence of the formation of an effective policy of mutual assistance in the process of developing joint decisions regarding the national security of the Scandinavian countries. The principles of cultural kinship, devotion to democratic values, and respect for the national sovereignty of each country were the basis of the interstate interaction of the Scandinavian countries. The high efficiency of these processes was accompanied by a firmly formed political culture in each of the countries. Which, in turn, formed a historical tradition of interstate communication and joint coordination of much-needed decisions on responding to pressing issues of both internal and external threats. This experience turned out to be extremely productive, and a well-developed joint approach to overcoming threats led to the fact that the most important socio-political phenomena were overcome together without serious consequences for the national security of each country.