Екологічні цінності як чинник мотивації діяльності політичних інститутів (досвід сучасного ЄС)

Abstract

Вивчаються зміни значення та підходи до закріпленням настанов захисту навколишнього природного середовища в національному законодавстві та в практиці діяльності міжнародних організацій. Робиться уточнення специфіки політичного відстоювання позицій захисту бізнесу від «надмірних регламентацій» та оподаткування екологічно шкідливої діяльності. Розкриваються питання інституційної спроможності різних політичних акторів у просуванні екологічних цінностей, ухваленні екологічних рішень тощо. Встановлюються тенденції до обмеження дієвості екологічних норм, намагання неформальним чином амортизувати ефект від наднаціональних угод на рівні конкретних країн. Обговорюються прояви зростання увагу до здійснення екологічних проектів, яке вимагає зважених та ефективних політичних рішень, а також ретельного аналізу сильних і слабких сторін. У статті використані актуальні методичні засоби сучасної політології (порівняльний та неоінституційний) та загальнонаукові методи (гіпотетико-дедуктивний, наукового абстрагування). З’ясовуються політичні наслідки просування екологічного порядку денного є умови ведення бізнесу та розвитку економіки, які ґрунтуються на засадах сталого розвитку. Досліджуються чинники, які спонукають політичні інститути до конкретних дій для формування політико-інституційної основи поширенням екологічних цінностей в суспільстві. Розкрито значення консенсусу щодо визнання екологічних пріоритетів нагальними та імперативними для політичних рішень дає змогу передбачення змісту конкретних спільних проєктів та пропозицій співпраці. Виявляються особливості інституційне забезпечення просування екологічних цінностей спирається на підтримку загальних принципів протидії забрудненню природи та її відновлення. Встановлено значення конкретних суб’єктів прийняття рішень та розподілу обов’язків щодо впровадження екологічних проєктів між різними рівнями врядування, яке слугує прикладом постійної оптимізації мотивації діяльності політичних інститутів у сфері охорони довкілля. Досліджуються відомості щодо удосконалення природоохоронного законодавства на постійній основі. Визначається їх спрямованість на скорочення ресурсів, витратності життєдіяльності країн Європейського Союзу. З’ясовуються спроможність сучасних політичних інститутів до реалізації стратегічних пріоритетів сталого розвитку, яка визначає правильність політичного курсу та успішність впровадження конкретних проєктів. Вивчено спрямування зусиль політичних лідерів, партій та громадських рухів на підтримку екологічної проблематики «на верхніх щаблях» актуального політичного дискурсу. Зроблено висновок про впровадження цінностей захисту навколишнього природного середовища безпосередньо до економічної політики держав та принципів розбудови новітньої економічної інфраструктури.

Changes in meaning and approaches to enshrining guidelines for the protection of the natural environment in national legislation and in the practice of international organizations are studied. The specifics of the political advocacy of business protection positions against “excessive regulations” and taxation of environmentally harmful activities are clarified. Issues of the institutional capacity of various political actors in the promotion of environmental values, adoption of environmental decisions, etc. are revealed. Tendencies are being established to limit the effectiveness of environmental regulations, efforts to informally amortize the effect of supranational agreements at the level of specific countries. Manifestations of growing attention to the implementation of environmental projects, which requires balanced and effective political decisions, as well as a careful analysis of strengths and weaknesses, are discussed. The article uses current methodological tools of modern political science (comparative and neo-institutional) and general scientific methods (hypothetical-deductive, scientific abstraction). The political consequences of the promotion of the environmental agenda are clarified, as are the conditions for conducting business and developing the economy, which are based on the principles of sustainable development. Factors that prompt political institutions to take specific actions to form a political-institutional basis for the spread of environmental values in society are investigated. The revealed significance of the consensus regarding the recognition of environmental priorities as urgent and imperative for political decisions enables the prediction of the content of specific joint projects and proposals for cooperation. Distinctive features of the institutional support for the promotion of ecological values are based on the support of the general principles of combating the pollution of nature and its restoration. The importance of specific decision-making subjects and the distribution of responsibilities for the implementation of environmental projects between different levels of government is established, which serves as an example of constant optimization of the motivation of political institutions in the field of environmental protection. Information on the improvement of environmental protection legislation is being studied on an ongoing basis. Their focus on reducing resources and cost of living in the countries of the European Union is determined. The ability of modern political institutions to implement strategic priorities of sustainable development is clarified, which determines the correctness of the political course and the success of the implementation of specific projects. The direction of the efforts of political leaders, parties and public movements to support environmental issues “at the top levels” of the current political discourse is studied. A conclusion was made about the introduction of the values of environmental protection directly to the economic policy of states and the principles of building the latest economic infrastructure.