Цифрова дипломатія держав Африки в глобальних і регіональних структурах багатостороннього співробітництва

Abstract

Пропоноване дослідження стосується вивчення дипломатії як одного з базових інструментів ведення зовнішньої політики та захисту національних інтересів держави. Безпосередній інтерес становить питання сучасного потенціалу дипломатії в контексті стрімкого вдосконалення інформаційно-комунікаційних технологій, гібридизації тих загроз, що тісно пов’язані з відповідними технологіями та постають у новому вигляді перед національною безпекою держави. Автор приділяє увагу та виокремлює аспект міжнародних інституціональних контурів в реалізації цифрової дипломатії державами Африки, одним з яких сьогодні є міжнародні організації як глобального, так і регіонального охоплення. Характеризуючи сучасну цифрову дипломатію держав Африки автор констатує її суперечливий стан, що позначений більше проблемами, аніж здобутками. З одного боку, цифрова дипломатія практикується в Африці на різних професійних рівнях: як серед кадрових дипломатів (представників африканських міністерств закордонних справ), так і на рівні недержавних учасників міжнародних відносин, зокрема, керівників компаній і представників громадянського суспільства. З іншого боку, наявна сьогодні практика цифрової дипломатії Африки залишається доволі обмеженою на континенті порівняно з іншими регіонами, де вона набула свого більшого поширення і якості. З цього приводу у роботі відзначаються декілька вузьких місць її розвитку, а саме концептуально-доктринальна, освітньо-професійна та координаційна прогалини. У форматах міжнародного спілкування і багатостороннього співробітництва ключовою вбачається проблема узгодження національних інтересів, а також вироблення і відстоювання реально єдиної, цілісної, ґрунтовної да довгострокової позиції африканських держав з питань цифрового врядування, кіберполітики, кіберпростору і безпеки, що є актуальним як для глобальних структур ООН, так і для регіональних інтеграційних угруповань, що відносяться безпосередньо до африканського континенту.

The proposed article concerns the study of diplomacy as one of the basic tools in conducting foreign policy and protecting the national interests of the state. The main question of interest is the potential of diplomacy in the context of rapid information and communication technologies improvement, the hybridization of the threats that are closely related to the relevant technologies and appear in a new form before the national security of the modern state. The author singles out the aspect of international institutional contours in the realization of digital diplomacy by African states, one of which are international organizations in both their global and regional coverage. Characterizing the modern digital diplomacy of African states, the author notes its contradictory state, which is marked by more problems than achievements. On the one hand, digital diplomacy is practiced at various professional levels in Africa: among staff diplomats (representatives of African ministries of foreign affairs), as well as the level of non-state participants in international areas, in particular, company leaders and representatives of civil society. On the other hand, Africa’s current practice of digital diplomacy remains significantly limited compared to other regions where it has become more widespread and qualitative. In this regard, the author notes several bottlenecks in its development, namely conceptual-doctrinal, educational-professional and coordination gaps. In the formats of international communication and multilateral cooperation, the key problems are the coordination of national interests, as well as the development and defense of the truly unified, integral, and long-term position of African states on issues of digital governance, cyber policy, cyberspace and security. These problems are relevant both for the global structures of the UN, as well as for regional integration groups of the African continent.