Особливості розмежування шахрайства та шахрайства з фінансовими ресурсами

Abstract

Стаття розглядає проблему розмежування шахрайства та шахрайства з фінансовими ресурсами в контексті сучасної кримінальної діяльності. Актуальність дослідження визначається потребою в розробці ефективних стратегій протидії цим явищам. Шахрайство включає обманну діяльність з метою незаконного збагачення, тоді як шахрайство з фінансовими ресурсами спрямоване на отримання фінансових коштів чи цінних активів. Незважаючи на схожість, важливо розрізняти ці поняття. Дослідження аналізує особливості розмежування та встановлює їх відмежувальні межі. Основна мета полягає в проаналізуванні та дослідженні цих відмінностей. Так, автором було досліджено, що відповідно до статті 190 Кримінального кодексу України під шахрайством розуміється заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Відповідно до статті 222 Кримінального кодексу України під шахрайством з фінансовими ресурсами розуміється надання завідомо неправдивої інформації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків у разі відсутності ознак кримінального правопорушення проти власності. У статті також детально аналізуються поняття обох явищ, визначаються їх ключові характеристики та властивості. Особлива увага приділяється виділенню основних ризиків та наслідків, які супроводжують обидва типи шахрайства. Дослідження зосереджується на тому, які саме фактори та механізми використовуються шахраями при вчиненні злочинних дій в кожній з вказаних сфер, а також які методи можуть бути застосовані для їх запобігання та виявлення. Висновки цієї роботи сприятимуть більш глибокому розумінню сутності та проявів шахрайства, що в свою чергу допоможе розробити ефективніші стратегії протидії таким злочинним явищам у суспільстві. Висновки статті підкреслюють важливість правових, регуляторних та технологічних механізмів контролю для запобігання цим явищам та збереження довіри до фінансових систем.

The article addresses the issue of distinguishing between fraud and financial fraud in the context of contemporary criminal activity. The relevance of the study is determined by the need to develop effective strategies to counter these phenomena. Fraud involves deceptive activities aimed at illegal enrichment, whereas financial fraud is directed towards obtaining financial funds or assets. Despite their similarity, it is important to differentiate between these concepts. The study analyzes the peculiarities of differentiation and establishes their demarcation boundaries. The main goal is to analyze and investigate these differences. According to Article 190 of the Criminal Code of Ukraine, fraud is understood as the appropriation of someone else’s property or the acquisition of property rights through deception or abuse of trust. According to Article 222 of the Criminal Code of Ukraine, fraud involving financial resources is defined as providing knowingly false information to government authorities, authorities of the Autonomous Republic of Crimea, or local self-government bodies, banks, or other creditors in order to obtain subsidies subventions, grants, loans, or tax benefits in the absence of elements of a property crime. The article also provides a detailed analysis of the concepts of both phenomena, defines their key characteristics and properties. Special attention is paid to identifying the main risks and consequences associated with both types of fraud. The study focuses on the factors and mechanisms used by fraudsters in each of the specified areas, as well as methods that can be applied to prevent and detect them. The conclusions of this work will contribute to a deeper understanding of the essence and manifestations of fraud, which in turn will help develop more effective strategies to counteract such criminal phenomena in society. The conclusions of the article emphasize the importance of legal, regulatory, and technological control mechanisms to prevent these phenomena and maintain trust in financial systems.