Способи вчинення жорстокого поводження з військовополоненими та цивільним населенням

Abstract

Вказується, жорстоке поводження з військовополоненими та цивільним населенням є воєнним злочином та грубим порушенням правових норм у межах як вітчизняного, так і міжнародного законодавства. Водночас, серед кримінальних правопорушень, вчинюваних рашистами на окупованих територіях, такі діяння є наймасовішими та такими, що спричинили найбільше жертв. У статті на основі аналізу емпіричних та наукових джерел встановлені та досліджені способи вчинення жорстокого поводження з військовополоненими та цивільним населенням. Акцентовано, що криміналістична характеристика злочину є важливою складовою методики розслідування, а спосіб вчинення, як ключовий елемент криміналістичної характеристики, виявляє тісні кореляційні зв’язки з іншими її складовими. Так, способи та особливості дій рашистських військових злочинців значною мірою визначалися обстановкою воєнного конфлікту: після перших поразок на фронті діяння російських військових набули особливої жорстокості та масового характеру. Залежно від мотивації дій злочинця, виявлено такі способи вчинення жорстокого поводження з військовополоненими та цивільним населенням: застосування фізичного та/або психологічного насильства під час незаконного заволодіння майном потерпілих; тортури та катування під час допитів та обшуків; дії, спрямовані на придушення опору місцевого населення; вбивства з метою приховання слідів інших злочинів; сексуальне насильство; незаконне позбавлення волі. Встановлено, що жорстоке поводження з військовополоненими та цивільним населенням може виявлятися як у діях (катування, тортури, фізичне, сексуальне, психологічне насильство та ін.) так і бездіяльності (незабезпечення неналежних умов утримання, ненадання необхідної медичної допомоги, відсутність доступу до харчування, питної води і туалету тощо). Висновано, що спосіб вчинення та рівень жорстокості злочинів визначався суб’єктним складом російських воєнних підрозділів, зокрема найбільш агресивно та жорстоко поводили себе військовослужбовці – вихідці з північно-кавказького, далекосхідного та сибірського регіонів росії.

It is indicated that cruel treatment of prisoners of war and civilians is a war crime and a gross violation of legal norms within the limits of both domestic and international legislation. At the same time, among the criminal offenses committed by the Rashists in the occupied territories, such acts are the most massive and cause the most victims.In the article, based on the analysis of empirical and scientific sources, the methods of committing cruel treatment of prisoners of war and civilian population are established and researched. It is emphasized that forensic characterization of a crime is an important component of investigation methodology, and a method of commission, as a key element of forensic characterization, reveals close correlations with its other components. Thus, the methods and features of the actions of racist war criminals were largely determined by the situation of the military conflict: after the first defeats at the front, the actions of the Russian military took on a particularly brutal and mass character. Depending on the motivation of criminal’s actions, the following methods of cruel treatment of prisoners of war and civilian population were found: use of physical and/or psychological violence during the illegal seizure of victims’ property; torture and torture during interrogations and searches; actions aimed at suppressing the resistance of the local population; murders for the purpose of concealing traces of other crimes; sexual violence; illegal deprivation of liberty. It was established that the cruel treatment of prisoners of war and civilian population can be manifested both in actions (torture, physical, sexual, psychological violence, etc.) and inaction (failure to provide adequate conditions of detention, failure to provide necessary medical care, lack of access to food, drinking water and toilet, etc.). It was concluded that the method of committing and the level of brutality of the crimes was determined by the subject composition of the russian military units, in particular, the most aggressively and cruelly behaved military personnel – natives of the North Caucasus, Far Eastern and Siberian regions of russia.