Переваги та недоліки токенізації підприємств

Abstract

У статті досліджено переваги та недоліки токенізації активів підприємств з метою визначення доцільності впровадження цієї технології в умовах розвитку цифрової економіки. Токенізація розглядається як інноваційний метод залучення інвестицій та управління капіталом, що базується на використанні технології розподіленого реєстру. Сутність токенізації полягає у створенні цифрових токенів, які представляють собою певні реальні активи, такі як акції, облігації, нерухомість тощо. У роботі проаналізовано ключові переваги токенізації для підприємств, серед яких підвищення ліквідності активів, зниження порогу входу для інвесторів, зменшення транзакційних витрат та посилення прозорості операцій. Відзначено особливу привабливість цієї технології для малих та середніх підприємств, які часто мають обмежений доступ до традиційних джерел фінансування. Разом з тим, у статті досліджено основні недоліки та ризики, пов’язані з токенізацією, включаючи регуляторну невизначеність, технологічні виклики, проблеми захисту прав власності та волатильність цін на токенізовані активи. Запропоновано практичні рекомендації для підприємств щодо мінімізації цих ризиків, зокрема шляхом ретельного вивчення регуляторного середовища, проведення оцінки технологічних аспектів та забезпечення надійного захисту прав інвесторів. Наведено приклади успішних кейсів токенізації активів у різних секторах економіки, що демонструють практичну реалізованість та інвестиційну привабливість цієї технології. Водночас, наголошено на необхідності подальшого вдосконалення регуляторного середовища та розвитку відповідної інфраструктури для широкого впровадження токенізації на рівні підприємств. У висновках зазначено, що токенізація активів має значний потенціал стати одним із драйверів розвитку цифрової економіки та трансформації традиційних бізнес-моделей. Підкреслено, що раціональне використання цього інструменту з урахуванням його переваг та ризиків здатне відкрити для підприємств нові можливості залучення капіталу та підвищення ефективності управління активами в умовах динамічних технологічних змін.

The article examines the advantages and disadvantages of asset tokenization for enterprises to determine the feasibility of implementing this technology in the context of the digital economy development. Tokenization is considered as an innovative method of attracting investments and managing capital, based on the use of distributed ledger technology. The essence of tokenization lies in the creation of digital tokens that represent certain real assets, such as stocks, bonds, real estate, etc. The paper analyzes the key benefits of tokenization for enterprises, including increased asset liquidity, lower entry threshold for investors, reduced transaction costs, and enhanced transparency of operations. The particular attractiveness of this technology for small and medium–sized enterprises, which often have limited access to traditional sources of financing, is noted. At the same time, the article explores the main disadvantages and risks associated with tokenization, including regulatory uncertainty, technological challenges, problems of property rights protection, and price volatility of tokenized assets. Practical recommendations for enterprises to minimize these risks are proposed, particularly through thorough study of the regulatory environment, assessment of technological aspects, and ensuring reliable protection of investors’ rights. Examples of successful cases of asset tokenization in various sectors of the economy are provided, demonstrating the practical feasibility and investment attractiveness of this technology. However, the need for further improvement of the regulatory environment and development of appropriate infrastructure for the widespread adoption of tokenization at the enterprise level is emphasized. The conclusions state that asset tokenization has significant potential to become one of the drivers of the digital economy development and transformation of traditional business models. It is emphasized that the rational use of this tool, considering its advantages and risks, can open up new opportunities for enterprises to attract capital and increase the efficiency of asset management in the context of dynamic technological changes.