Приоритеты в сопоставительном изучении словообразования (на материале русского и венгерского языков)

Abstract

У статті йдеться про контрастивне дослідження словотвору у різних за своєю структурою та генетичними відносинами мовах (таких, як російська та угорська) в контексті загального функціонального підходу до вивчення мовних явищ, зокрема в проекції на предикатно-актантну структуру речення. Вивчається кореляція між словотвірними типами (СТ) і засобами словотвору дієслів, що належать до різних ЛСГ, та іменників із значенням особи чи артефакту (знаряддя) з їх роллю у межах предикатно-актантної структури речення в обох мовах в аспекті розбіжностей. Ключові слова: нові шляхи у зіставному дослідженні словотвору мов різної структури; кореляція між СТ, засобами словотвору дієслів та іменників i їх роллю в реченні.

The article deals with the contrastive study of the word-formation in the different as for their structure, so as for their genetic relations, languages (such as Russian and Hungarian) – in the context of general functional approach to language phenomena studying, namely on the basis of predicate-actant sentence structure. The correlation between wordformation types (WFT) and word-formation means (mode) of the verbs forming different semantic classes and of the nouns meaning a person or an instrument accordingly to the their role in the named structure is considered – both in R. and H., in the aspect of divergence. Key words: new ways in the contrastive study of word-formation in the different structure languages; correlation between WFT, word-formation mode of the verbs and nouns and their role in sentence.