Експресивізація мовленнєвої тканини поетичної лексики: компаративний аспект (на прикладі поетичних творів Яра Славутича та київських «неокласиків»)

Abstract

У статті розглянуто особливості експресивної лексики творів Яра Славутича, українського письменника діаспори. Матеріалом постав компаративний аналіз окремих поетичних текстів та мовленнєва тканина віршів київських «неокласиків», наслідувачем мовних традицій яких був видатний поет, перекладач, прозаїк і меценат Яр Славутич (Григорій Жученко). Досліджено взаємовідношення функціонування експресивних лексем і рівня художньої майстерності митця. Актуалізовано значущість здатності оперувати в мовленні стилістичними засобами, мовним багатством, що створює загальне враження про рівень освіченості особистості, про її вміння послуговуватися різними лексичними, стилістичними засобами, необхідними для вираження експресії або інших функційних настанов за будь-яких умов. Увагу приділено мовній тканині поетичних творів відомого поета, прозаїка, публіциста, представника української діаспори Яра Славутича, творчість якого засвідчує тонке відчуття специфіки поетики віршів, де багато важить не лише семантика, але й влучне використання стилістичного засобу, на кшталт київських «неокласиків». Окреслено теоретичні засади експресивізації в сучасному мовознавстві, бо науковці різних лінгвістичних шкіл потрактовують цю дефініцію по-різному. З’ясовано, що характерними ознаками експресивного багатства мовної тканини поетичних творів є відмінність лексичного змісту, образного забарвлення, що сприяє виявленню різних властивостей описуваного явища дійсності, а також зумовлює увиразнення завдяки символьному застосуванню важливий аспект поняття. У творах Яра Славутича та київських «неокласиків» трапляються мовні контрасти, маніфестатори емотивної функції експресивних засобів Наявність контрастних елементів зумовлена тим, що жодна система, зокрема й лінгвістична, неможлива, безумовно, без протиставлюваності її складових частин, бо контрастування і є формою їх взаємозв’язку. Доведено, що предмети, явища, ознаки чи дії краще сприймаються, виразніше, коли вони контрастують з іншими предметами, реаліями й діями. Зауважено, що з-поміж усіх частин мови найбільш сприятливими до постання емоційного забарвлення є вигуки, що й зумовлює семантика цих слів – виражати певне звуконаслідування разом із процесом, динамізмом, інтенсивністю тощо. Тобто названі параметри передбачають градуальні протиставлення, у разі чого й постають одиниці образних експресивних лексем, кожна з яких за збереження загального значення різниться від іншої певним відтінком.

In the article, the peculiarities of the expressive vocabulary of the works of the Ukrainian writer from the diaspora Yar Slavutych are considered in comparison with the speech fabric of the poems of the Kyivan «neoclassicists», whose linguistic traditions were imitated by the well-known poet, translator, prose writer and philanthropist Yar Slavutych (Hryhory Zhuchenko). The relationship between the functioning of expressive lexemes and the artist’s level of artistic skill has been studied. The importance of operating in speech with stylistic means, language richness, which creates a general impression about the level of education of the individual, about his ability to use various lexical and stylistic means necessary for the creating of expression or other functional instructions in this or that case, has been analyzed. The attention is focused on the language fabric of the poetic works of the famous poet, prose writer and publicist from the Ukrainian diaspora, Yar Slavutych, whose work testifies to a subtle sense of the specificity of the poetics of poems, where not only semantics is important, but also the apt use of stylistic devices such as in the works of Kyivan «neoclassicists». The theoretical foundations of expressization in modern linguistics are outlined, as scientists of different linguistic schools interpret this concept in different ways. It was found that the characteristic features of the expressive richness of the linguistic fabric of poetic works are the difference in lexical content, figurative coloring, which helps to reveal various properties of the described phenomenon of reality, and also makes it possible to highlight an important aspect of the concept with the help of a certain symbol. In the works of Yar Slavutych and the Kyivan «neoclassicists» there are linguistic contrasts that largely emphasize the emotional function of expressive means. The presence of contrasting elements is due to the fact that no system, including a linguistic one, is possible, of course, without the juxtaposition of its component parts, since contrasting is a form of their relationship. It has been proven that objects, phenomena, signs or actions are better perceived, more expressive, when they contrast with other objects, realities and actions. It is noted that among all parts of speech, exclamations are the most favorable for the emergence of emotional coloring, which is determined by the semantics of these words – to express a certain sound imitation along with process, dynamism, intensity, etc. In other words, the named parameters provide for gradual contrasts, as a result of which units of figurative expressive lexemes appear, each of which, while preserving the general meaning, differs from the other in a certain shade.