Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/69679
Назва: Епістолярій Григорія Сковороди: мовностильовий аспект
Інші назви: The epistolary of Grigory Skovoroda: linguistic and stylistic aspect
Автори: Цівун, Н. М.
Ключові слова: епістолярний стиль, стилістичні фігури, ампліфікація, цитата-знак, фразеологізми, мовотворчість, Григорій Сковорода, epistolary style, stylistic figures, amplification, quotation mark, phraseological units, language creation, Hryhoriy Skovoroda
Дата публікації: 2024
Видавництво: Видавничий дім "Гельветика"
Бібліографічний опис: Цівун, Н. М. Епістолярій Григорія Сковороди: мовностильовий аспект / Н. М. Цівун // Закарпатські філологічні студії / редкол.: І. М. Зимомря (голов. ред.), М. М. Палінчак, Ю. М. Бідзіля та ін. – Ужгород : Видавничий дім "Гельветика", – 2024. – Вип. 36. – С. 63–70. – Бібліогр.: с. 70 (17 назв); рез. укр., англ. URL http://zfs-journal.uzhnu.uz.ua/archive/36/12.pdf
Серія/номер: Закарпатські філологічні студії;
Короткий огляд (реферат): Статтю присвячено дослідженню епістолярію Григорія Сковороди до Михайла Ковалинського, що написаний у традиціях Просвітництва, коли філософи, ритори, письменники проводили повчальні бесіди зі своїми учнями. Доведено, що листи мають класичну композиційно-структурну побудову: складаються з трьох частин (зачин, основна частина і завершальна). Визначено, що початкові формули-звертання побудовано за такими моделями: дво-,три-,чотири-, п’яти-, шестикомпонентні з перевагою останньої групи; формули прощання починаються переважно компонентом «бувай здоров» та супроводжується звертанням до адресата: «бувай здоров + звертання (поширене/ непоширене) до адресата + побажання»; конструкції, які починаються лексемою «прощай», поодинокі. Закцентовано увагу на тому, що введення грецької мови в епістолярій зумовлено прагненням учителя-філософа заохотити свого учня до її вивчення. У процесі дослідження з’ясовано, що в основній частина кореспонденції містить розповіді, міркування, конкретні пропозиції, завдання, прохання до Михайла Ковалинського. Серед текстотворчих елементів мовомислення поета-філософа визначено цитатність, зокрема латинськомовні та грецькомовні, які звучать природно, вмотивовано, відповідно до традиційної освіти того часу, крім того, пересипані семантично різнотипними цитатами-знаками. До них належать як власні імена, так і «цитатні імена», що є своєрідним функціонально-стилістичним кодом, який свідчить про орієнтованість на античну риторику, поетику, церковнослов’янську гомілетику, та дозволяють зрозуміти світогляд Григорія Сковороди як богослова, філософа, учителя-літератора. Закцентовано увагу на тому, що епістолярій насичений риторичними тропами й фігурами: антитезами, оксиморонами, перифразами, ампліфікаціями, або поєднує кілька риторичних прийомів: метафоричні образи + порівняння + антитезу + символізм + риторичний оклик. Визначено, що образність та повчальність основної частини листів до Михайла Ковалинського створюється фразеологізмами античного та біблійного походження, обігруванням українських фразеологізмів, підбором синонімічних відповідників, а також приказками, прислів’ями, афоризмами, сентенціями, що підтверджують слушність думки.
The article is devoted to the study of Hryhoriy Skovoroda's epistolary to Mykhailo Kovalinsky, which was written in the traditions of the Enlightenment, when philosophers, rhetoricians, and writers held instructive conversations with their students. It is proved that the letters have a classical compositional and structural format: they consist of three parts (the beginning, the main part, and the final part). It was determined that the initial formulas-inversion were built according to the following models: two-, three-, four-, five-, six-component with the advantage of the last group; farewell formulas usually begin with the component "be well" and are accompanied by an address to the addressee: "be well + appeal (common/ uncommon) to the addressee + wishes"; constructions that begin with the token "farewell" are rare. Attention is focused on the fact that the introduction of the Greek language in the epistolary is due to the desire of the teacher-philosopher to encourage his student to study it. In the process of research, it was found that the main part of the correspondence contains stories, considerations, specific proposals, tasks, and requests to Mykhailo Kovalinsky. Among the text-creating elements of the poet-philosopher's language thinking, citation is defined, in particular Latin and Greek, which sound natural, motivated, in accordance with the traditional education of that time, and are also sprinkled with semantically diverse quotation marks. They include both proper names and "quoted names", which is a kind of functional and stylistic code that indicates an orientation towards ancient rhetoric, poetics, Church Slavonic homiletics, and allows us to understand the worldview of Hryhoriy Skovoroda as a theologian, philosopher, teacher- writer. Attention is focused on the fact that the epistolary is saturated with rhetorical tropes and figures: antitheses, oxymorons, paraphrases, amplifications, or combines several rhetorical techniques: metaphorical images + comparison + antithesis + symbolism + rhetorical exclamation. It has been determined that the imagery and instructiveness of the main part of the letters to Mykhailo Kovalinsky is created by phraseology of ancient and biblical origin, playing with Ukrainian phraseology, the selection of synonymous counterparts, as well as sayings, proverbs, aphorisms, and maxims that confirm the correctness of the opinion
Тип: Text
Тип публікації: Стаття
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/69679
ISSN: 2663-4899
Розташовується у зібраннях:Закарпатські філологічні студії Вип. 36. 2024

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
ЕПІСТОЛЯРІЙ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ МОВНОСТИЛЬОВИЙ АСПЕКТ.pdf523.93 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.