Фоноспірографічна характеристика рецидивного та хронічного бронхіту у дітей (Частина 1)

Abstract

Предметом дослідження стало вивчення фоноспірографічних характеристик рецидивного та хронічного бронхіту у дітей різного віку залежно від фази перебігу захворювання. Мета дослідження полягала у оптимізації діагностики рецидивного та хронічного бронхіту у дітей шляхом встановлення їх ранніх фоноспірографічних діагностичних критеріїв. Матеріали і методи: проведено фоноспірографічне обстеження 140 дітей із бронхолегене-вою патологією віком від 3 до 18 років (середній вік 10,5±1,1 року): 80 пацієнтів із рецидивним, 30 – із хронічним бронхітом і 30 їх здорових однолітків. Подано оцінку отриманих респірограм у періоді загострення та ремісії рецидивного та хронічного бронхіту, проведено аналіз основних діагностичних критеріїв кожної із нозологій за оцінкою отриманих акустичних характеристик респірограм, аналізом тривалості під час кожної фази дихального циклу (аналіз частотного діа-пазону, інтенсивності та наявності або відсутності додаткових дихальних звуків під час кожної фази дихання буде розглянуто в частині 2 та частині 3). Результати: визначено певні відмінності фоноспірограм у дітей при бронхітах із рецидивним та хронічним перебігом та залежно від стадії захворювання. Відзначено скорочення тривалості дихального циклу та окремих його фаз у дітей з рецидивним та хронічним бронхітом в стадії загострення, а у дітей із хронічним бронхітом ще і в стадії ремісії. Встановлено вікові особливості респірограм: у дітей від 3-ох до 6-ти років відзначено максимальне скорочення тривалості дихального циклу, у дітей старших вікових груп тривалість дихального циклу збільшується. Висновки: доведено, що проведення фоноспірографії дозволить покращити діагностику патології органів дихання на ранніх етапах захворювання, прогнозувати її перебіг та застосовувати диференційований підхід до лікування та профілактики ранньої хронізації у пацієнтів із різними клінічними варіантами бронхітів.

The study of phonospirographic characteristics of recurrent and chronic bronchitis in children of different ages depending on the period of the disease course was the subject of the research. The objective of the research was to optimize the diagnosis of recurrent and chronic bronchitis in children by establishing their early phonospirographic diagnostic criteria. Materials and methods of the research. Phonospirographic examination of 140 children with bronchopulmonary pathology at the age of 3 to 18 (average age constituted 10.5 ± 1.1 years) was conducted. 80 patients with recurrent bronchitis, 30 children with chronic bronchitis and 30 their healthy peers were examined. Obtained respirograms in the period of exacerbation and remission of recurrent and chronic bronchitis were assessed, major diagnostic criteria for each nosology were analyzed (according to the received acoustic characteristics of respirograms, analysis of duration, frequency, intensity and presence or absence of additional respiratory sounds during each respiratory phase). Results of the research. Some differences in phonospirograms in children with recurrent and chronic bronchitis and depending on the disease stage were determined. Reduction in the respiratory cycle duration, increase in inhalation and exhalation intensity in children with recurrent bronchitis in the exacerbation phase were noted. The course of chronic bronchitis both in remission and in the exacerbation phase was established to be characterized by extended frequency range in addition to reduction in the respiratory cycle duration and increase in inhalation and exhalation intensity. Additional spectral components in the form of dry and moist rale were detected in children with recurrent and chronic bronchitis in the exacerbation phase and in some children with chronic bronchitis in remission. Age characteristics of respirograms were determined: maximum reduction in the respiratory cycle duration was marked in children from 3 to 6 years of age, duration of respiratory cycle increased in children of older age groups; extended frequency range and increase in inhalation and exhalation intensity were noted regardless of age. Conclusions. Phonospirography was proved to provide a possibility to improve the diagnosis of respiratory pathology in the early stages of the disease, to prognosticate its course and to apply a differentiated approach to the treatment and prevention of early chronization in patients with different clinical variants of bronchitis.