Щодо комплексних та синтетичних характеристик юридичного поняття «оптовий енергетичний продукт»

Abstract

Поняття оптовий енергетичний продукт (ОEП) має ознаки як комплексного, так і синтетичного явища. Комплексний характер частково пов’язаний з історично успадкованою спеціалізацією технологій, які в ХХІ столітті можна об’єднати в гібридні енергоустановки чи ж енергетичні хаби. Комплексний характер ОЕП зумовлює прийняття спеціалізованого законодавства та особливих технічних регламентів до кожної зі складових – природного газу чи електроенергії – їх врегульовано окремими законами, вони перебувають у віданні різних органів виконавчої влади, різних комісіонерів енергетичного регулятора тощо. Крім того, регулятор часто застосовує винятки та виключення щодо окремого товару чи окремої послуги, які входять до складу поняття ОЕП, наприклад, щодо системи передачі електричної енергії, установки зрідженого природного газу тощо. Такий прояв комплексної природи ОЕП, - постійне уточненні підходу до тієї чи іншої складової поняття, - може бути пом’якшений засобами правової політики, спрямованими на технологічний розвиток в напрямку універсалізації енергетичних установок різної потужності, себто заохочення поєднання в установці можливості споживати та виробляти різні види енергії та взаємно їх перетворювати. Поширення таких енергетичних хабів дозволить швидко реагувати на кон’юнктурні зміни попиту та пропозиції у ринковий спосіб. Фізичні та хімічні властивості речовин, які входять до поняття ОЕП, таких як-от природний газ, СПГ, водень, електроенергія, а також інфраструктура їх виробництва, транспортування та зберігання в найближчому майбутньому залишаться чинником відмінності та, у залишку, комплексного характеру договірного забезпечення й регуляторного впливу на кожен з елементів. Проте вплив відмінностей зменшуватиметься у прямій залежності від гібридизації енергетичних установок та внаслідок популяризації енергетичних хабів як реальних об’єктів інвестицій для участі на кількох оптових ринках енергії і, потенційно, кількох роздрібних. Запровадження ОЕП до позитивного законодавства створило презумпцію нової нормальності, яка полягатиме у наявності та поширенні енергетичної гнучкості у формі хабів, – звичайно, за умови подальшого розвитку технологій, вищої ефективності перетворення заряду електронів, у випадку електроенергії, на інші форми енергії, наприклад, на молекули метану чи водню, та навпаки. Коли (та якщо) така нова нормальність стане фактом, буде реалізовано і потенціал ОЕП для ширшого предмету та об’єкту регулювання єдиних правил ринку, як це продемонстровано в 2024 році у вигляді розширення визначення оптового енергетичного продукту в REMIT II. ЗПГ (зріджений природний газ) та водень, як і їхня інфраструктура, щойно навесні стали новими елементами ОЕП та мають певні фізико-хімічні особливості, відмінні від природного газу та електроенергії, які були елементами ОЕП в 2011–2024 рр. Відтепер, потрібно врахувати відмінності й ще двох нових енергетичних продуктів за REMIT2 через доповнення законодавства, яке імплемен-товувало REMIT. Незважаючи на це, можна очікувати, що ОЕП і надалі може розширюватися. Концепція ОЕП з 2011 року призвела до злиття як поставних (з фізичною доставкою), так і фінансових інструментів, аж до того, що багато з них, особливо поставні договори, підупадають подвійному нагляду, відповідно задля оптимізації інвестиційних рішень знадобилося розробити нові договірні форми та нові стандарти обміну даними.

The concept of wholesale energy products (WEP) bears both complexity and synthetic nature of a new phenomenon. The complexity partly stems from the historically inherited specialization of technologies, which can now be combined into hybrid energy plants or energy hubs. WEP complexity causes a few specialized approaches and carve-outs with respect of every constituent commodity and service, however, it can be mitigated by policies promoting the universality of energy plants for rapid response to the changes in supply and demand. Physics of different substances that constitute WEP, such as natural gas, LNG, hydrogen, electricity, and their production, transportation, and storage infrastructure will remain a factor of distinction for the contractual and regulatory approach anytime soon. However, the impact of these differences has been and will be decreasing with hybridization of energy plants and popularization of the energy hubs that operate on different wholesale markets and, potentially, retail markets, too. Introduction of WEP effectively assumed that an energy hub becomes a new normal of energy flexibility on the market, of course, subject to further technology development, a high efficiency in converting power electrons to other forms of energy (methane and hydrogen molecules, for example) and vice versa. When (and if) such new normality happens, a further potential for uniform market rules is being realized – as was demonstrated in 2024 by expansion of the wholesale energy product definition in REMIT II. While LNG and hydrogen as well as their infrastructure are relatively new additions with some specifics to be ironed out, WEP can also be expected to expand further. The concept of a wholesale energy product had since 2011 led to the merger of both physical and financial instruments, so that many of them, especially physical products are subject to a double supervision; new contract forms and new data exchange standards had to be developed to optimize investments.