Вербалізація та когнітивні ознаки концепту KNOWLEDGE в англомовній картині світу

Abstract

Когнітивно-комунікативні функції мови передбачають фіксацію у ній різноаспектного комплексу знань та уявлень мовної спільноти про світ, а відтак концепти, що є структурними одиницями мовної картини світу, містять національно-специфічну інформацію про національний психотип, спосіб мислення та менталітет певного народу, тому вивчення концептів, їх опис та моделювання є одним із перспективних напрямків сучасного мовознавства. Стаття присвячена аналізу вербальної реалізації концепту KNOWLEDGE та виділенні його основних когнітивних ознак шляхом здійснення етимологічного аналізу слова-репрезентанта, аналізу словникових дефініцій та виявленні додаткових смислів та конотацій концепту через аналіз мовного матеріалу. Етимологічний аналіз дав змогу відслідкувати формування нових значень та смислів у носіїв мови внаслідок когнітивного опрацювання інформації про світ, визначити особливості пізнання дійсності представниками певної мовної спільноти, встановити етимологічний шар та поняттєву сферу концепту, а саме «божественне знання»; «практичне знання»; «розуміння»; «усвідомлення»; «сприйняття»; «результат пізнання»; «процес пізнання»; «вміння»; «досвід». Аналіз словникових дефініцій лексеми-репрезентанта, що фіксують найпоширеніші і загальні смисли, в яких використовується лексема, виявив значення, що передає це поняття, та визначив когнітивні ознаки концепту, до яких зараховуємо результат пізнання; розуміння сутності чогось; інформованість; знайомство; навички, вміння. Встановлено, що поняттєва структура концепту представлена поняттєвими блоками – безпосереднє знання отримане шляхом прямого досвіду, декларативне знання, пропозитивне знання, знання-потрактування, знання-умовивід та процедурне знання. Висвітлено особливості метафоричного осмислення концепту, зокрема – локація знання, джерела набуття знань, прагнення людини до здобуття знань, оцінні конотації концепту.

The cognitive-communicative functions of the language provide the fixation in it a multifaceted complex of knowledge and ideas of the language community about the world, therefore concepts, which are structural units of the linguistic picture of the world, contain nationally specific information about the national psychotype, way of thinking and mentality, hence the study of concepts, their description and modeling is one of the promising directions of modern linguistics. The article is dedicated to the analysis of the verbal implementation of the concept KNOWLEDGE and determination of its main cognitive characteristics by means of etymological analysis of the lexeme-representative, analysis of dictionary definitions, and identification of additional meanings and connotations of the concept through the analysis of linguistic material. Etymological analysis made it possible to monitor the formation of new meanings among native speakers as a result of cognitive processing of information about the world, to determine the peculiarities of perception of reality by representatives of a certain language community, to establish the etymological layer and the conceptual sphere of the concept, namely “divine knowledge”; “practical knowledge”; “understanding”; “awareness”; “perception”; “result of knowledge”; “process of cognition”; “skill”; “experience”. The analysis of the dictionary definitions of the lexeme-representative, which record the most common and general meanings in which the lexeme is used, revealed the meaning conveyed by this concept and determined the cognitive characteristics of the concept, which include the result of cognition; understanding the essence of something; awareness; acquaintance; skills, ability. It was established that the conceptual structure of the concept is represented by conceptual blocks – direct knowledge obtained through direct experience, declarative knowledge, propositive knowledge, knowledge-interpretation, knowledge- conclusion and procedural knowledge. The peculiarities of the metaphorical understanding of the concept are highlighted, in particular, the location of knowledge, the sources of knowledge acquisition, the human desire to acquire knowledge, the evaluative connotations of the concept.