Державна підтримка сільського господарства в ЄС: становлення, тенденції, правові проблеми

Abstract

У статті досліджується правова проблематика надання державної підтримки сільському господарству в Європейському Союзі. Державна підтримка сільського господарства не є завмерлою, консервативною категорією – її еволюція підкорена основним тенденціям розвитку системи права, появі нових загроз та народженню нових суспільних потреб. Чергове реформування європейської спільної аграрної політики (САП) та її агропротекційної складової на період 2021–2027 років викликає гостру потребу в дослідженні запропонованих змін у контексті загальної еволюції законодавства ЄС про державну підтримку аграріїв. Розуміння основних векторів такої еволюції є важливим методологічним підґрунтям для якісної розробки концепції реформування вітчизняного агропротекційного законодавства. Простежена еволюція агропротекційного законодавства Європейського Союзу демонструє проходження ним кількох по-слідовних етапів: 1) етап виникнення та становлення (60-ті – 80-ті роки ХХ ст); 2) початок великої переорієнтації аграрної політики ЄС (1992–1998 роки); 3) етап появи другого стовпа САП (1999–2002 роки); 4) етап остаточного переходу на формат прямих платежів (2003–2012 роки); 5) етап послідовної екологізації (2013–2020 роки); 6) сучасний етап (2021–2027 роки). Сучасний етап розвитку агропротекційного законодавства ЄС характеризується такими рисами як: перехід від обов’язковості заходів до обов’язковості результатів; збереження методології двох стовпів САП; посилення екологічних пріоритетів; збереження соціальних орієнтирів. Аналіз ретроспективи та сучасного стану законодавчого забезпечення підтримки сільського господарства в ЄС виявляє три основні тенденції розвитку такого законодавства: децентралізація, екологізація та збереження малого фермерства. Вивчення сучасного агропротекційного законодавства України крізь призму одержаних нами висновків дозволять визначити співвідношення методологічних основ державної підтримки аграріїв в ЄС та Україні. Це важливий науково-практичний фундамент для розробки якісної концепції реформування вітчизняного законодавства. Саме тому дослідження цих питань стане предметом наших подальших наукових розвідок.

The article examines the legal issues of providing state support to agriculture in the European Union. State support for agriculture is not a frozen, conservative category – its evolution is subject to the main trends in the development of the legal system, the emergence of new threats and the birth of new social needs. Another reform of the European common agricultural policy (CAP) and its agricultural protection component for the period 2021–2027 calls for an urgent need to study the proposed changes in the context of the general evolution of EU legislation on state support for farmers. Understanding the main vectors of such evolution is an important methodological basis for the qualitative development of the concept of reforming domestic agricultural protection legislation. The traced evolution of the agricultural protection legislation of the European Union demonstrates its passing through several successive stages: 1) the stage of emergence and formation (60s-80s of the 20th century); 2) the beginning of a major reorientation of EU agricultural policy (1992–1998); 3) the stage of the emergence of the second pillar of SAP (1999–2002); 4) the stage of the final transition to the format of direct payments (2003–2012); 5) stage of successive greening (2013–2020); 6) modern stage (2021–2027 years). The current stage of development of EU agricultural protection legislation is characterized by such features as: transition from mandatory measures to mandatory results; preserving the methodology of the two pillars of SAP; strengthening of environmental priorities; preservation of social landmarks. An analysis of the retrospective and current state of legislative support for agriculture in the EU reveals three main trends in the development of such legislation: decentralization, greening, and preservation of small farming.The study of modern agro-protection legislation of Ukraine through the prism of our conclusions will allow us to determine the ratio of methodological bases of state support for farmers in the EU and Ukraine. This is an important scientific and practical foundation for the development of a qualitative concept of reforming domestic legislation. That is why the study of these questions will be the subject of our further scientific investigations.