Метафора у французькому політичному дискурсі

Abstract

У статті на матеріалі публічних виступів президента французької республіки досліджено метафора та її функції. Метою даної розвідки є аналіз впливу метафоричних висловлювань політичних діячів на підсвідомість реципієнта, дискредитацію політичних опонентів. Метафора як природній спосіб допомагає зрозуміти мовлення, мовну картину світу. Метафора як один із маніпулятивних інструментів впливу на свідомість надовго дозволяє зберігати будь-який образ в пам’яті. Основним засобом аргументації та асоціативного сприйняття вважається метафора, оскільки її вплив на суспільну свідомість практично не помітний. Політики використовують в своїх промовах метафору задля більшої переконливості та образності. Використання метафори певним чином симпліфікує сприйняття складних політичних феноменів, понять, моделей. Здійснення персуазивної стратегії французького політичного дискурсу відбувається шляхом вживання метафори. Персуазивний комунікативний акт містить таку компоненту, коли політик навмисно використовує метафору для зміни думки реципієнта та виклику певної реакції. Використання метафори не тільки спрощує розуміння складних політичних понять, а й акцентує увагу на певній події, окреслює її рамки, тлумачить саме в такому ракурсі, як замислив оратор. Події та дії метафорично осмислюються як об’єкти, активності, речовини, стани. Метафора впливає не тільки на індивіда, але й на суспільство в цілому, створюючи ідеологічні уявлення спільноти, задаючи соціальні моделі. Метафоричне мислення в політиці є ознакою кризи мислення в складній ситуації, вирішення якої потребує значних зусиль когнітивної системи людини з метою пошуку правильної альтернативної поведінки. Доведено, що метафора існує не лише в літературному або поетичному творі, а є частиною повсякденного життя і стимулом вирішення всіляких проблем.

The article examines the role of metaphor based on the material of public speeches of the president of the French Republic. The purpose of this study is to analyze the influence of metaphorical statements of political figures on the subconscious of the recipient. To solve this goal, we applied general scientific, theoretical and empirical research methods. Metaphor is considered to be the main means of argumentation and associative perception, since its influence on the public consciousness is practically not noticeable. Politicians use metaphor in their speeches for greater persuasiveness and imagery. Metaphor appeals to general knowledge, creating a sense of equality between the participants in communication and encouraging them to accept a false conventional wisdom. The use of metaphor in a certain way symplifies the perception of complex political phenomena, concepts, models. The implementation of the persuasive strategy of French political discourse takes place through the use of metaphor. The persuasive communicative act contains a component such as intentionality, that is, the politician deliberately uses metaphor to change the recipient’s mind and elicit a certain reaction. Metaphor fulfills cognitive, communicative, pragmatic and aesthetic functions in political discourse. Political discourse is distinguished by its authorship and targeting; the presence of a communicative strategy and tactics; ideological and pragmatic level of ‘populism’; standardity and expressiveness; dialogicity and monology; explicit and hidden appraisal; aggressiveness and tolerance; idealogical orientation realized by linguistic means of enhancing the emotional effect; psychological impact on the recipient. The use of a metaphor not only simplifies the understanding of complex political concepts, but also focuses attention on a particular event, outlines its framework, and interprets it from exactly the perspective that the speaker intended. Events and actions are metaphorically understood as objects, activities, substances, and states. The metaphor acts not only on the individual, but also on society as a whole. The metaphor creates ideological representations of the community by setting social models. It is proved that the metaphor exists not only in a literary or poetic work, but is a part of our daily life and an incentive to solve problematic issues and situations.