Особливості відтворення атмосфери саспенсу в повісті-казці “Whispering in the Wind” А. Маршалла

Abstract

У статті розглянуто сучасні підходи до визначення поняття «саспенс» та особливості його застосування у художньому тексті. Майстерність автора виявляється у здатності встановлювати емоційний зв’язок із читачем, тому саспенс є зручним інструментом, що дозволяє створити напругу, розказати важливі життєві уроки, викликати спектр почуттів і прищепити любов до історій. На матеріалі повісті-казки австралійського письменника Алана Маршалла «Шепіт на вітрі» («Whispering in the Wind») встановлено ключові образні та наративні засоби формування сюжетного напруження, визначено їх обумовленість у тексті. У результаті проведеного аналізу з’ясовано, що лексичні засоби слугують для відтворення австралійського колориту й внутрішньої напруги, чим підсилюють атмосферу саспенсу. Зокрема, образи-відчуття вказують на приховану загрозу в природі, образи-конативи свідчать про небезпеку і підсилюють драматизм ситуації, оцінні образи передають негативну характеристику в поведінці персонажів, образи-картини розкривають емоції через зовнішній вигляд героїв, я-схеми дозволяють читачеві пережити ті ж самі емоції, що і персонаж, та фактично приміряти на себе ситуацію, описану в казці. Своєю чергою, атмосферу напруги створюють такі лексико-семантичні засоби, як іронія (в конкретних моментах поглиблює насмішку, повчання, розважання), персоніфікація (підкреслює драматичність і виражає застереження), порівняння (додає художню образність), символізм (число три, сірий колір, тварини, які символізують небезпеку). Важливим виражальним засобом є епітет, до якого вдається автор, щоб змалювати картини природи, візуалізувати вигаданих героїв, підкреслити їхні риси характеру і зовнішній вигляд. Помічено, що А. Маршалл використовує специфічну лексику (австралійський сленг і діалект, назви австралійських рослин і тварин), що, з одного боку, допомагає зануритися в невідомий загадковий світ, а з іншого – визначити особливості ідіостилю автора, який свою любов до рідного краю передає через описи специфічних, суто австралійських реалій.

The article explores present-day approaches to the definition of the concept of “suspense” as well as specific features of its application in a literary text. The author’s skill is demonstrated in the ability to establish an emotional connection with the reader, suspense being a convenient tool for creating tension, teaching important life lessons, evoking a range of feelings and fostering passion for stories. Based on the material of the fairy tale novel “Whispering in the Wind” by an Australian writer Alan Marshall, the article identifies the key figurative and narrative means of forming plot tension as well as defines their significance in the text. According to the results of the analysis, it has been found out that lexical means serve to recreate the Australian local specificity and internal tension of the plot, thereby enhancing the atmosphere of suspense. In particular, so-called sensational images indicate a hidden threat in nature, conative images point to danger and increase the drama of the situation, evaluative images convey negative characteristics in the behaviour of personages, images-pictures reveal emotions through the characters’ appearance, while I-schemes allow the reader to experience the same emotions as the character and actually live vicariously through the situation described in the fairy tale. In its turn, the atmosphere of tension is created by such lexical and semantic means as irony (at certain moments it intensifies mockery, admonition, amusement), personification (emphasizes drama and expresses warnings), simile (adds artistic imagery), symbolism (e.g. the number three, gray colour, animals symbolizing danger). Another important stylistic device is the epithet, employed by the author to describe the nature, visualize unusual fictional characters, and emphasize their traits and appearance. It is also pointed out that A. Marshall uses specific vocabulary (Australian slang and dialect, names of Australian plants and animals), which, on the one hand, helps immerse the reader in an unknown mysterious world, and, on the other hand, defines the features of the author’s individual style, who expresses his love for his native land through descriptions of specific, purely Australian realities.